Лялькарі (фільм)

«Лялькарі» (англ. The Puppet Masters) американський фантастичний бойовик 1994 р. режисера Стюарта Орма, екранізація однойменного роману 1951 р. Роберта А. Гайнлайна. Сценарій адаптували Тед Елліотт, Террі Россіо та Девід С. Гойер. Сюжет оповідає про тріо американських урядових агентів, які намагаються перешкодити прихованому вторгненню на Землю чужорідних паразитів, здатних брати під контроль людську свідомість. Головні ролі виконали Дональд Сазерленд, Ерік Тал, Кіт Девід, Джулі Ворнер і Ендрю Робінсон.

Лялькарі
The Puppet Masters
Жанр Фантастичний бойовик
Режисер Стюарт Орм
Продюсер Terry Rossiod
Сценарист Тед Елліотт
Девід С. Ґоєр
На основі роману Роберта Гайнлайна
У головних
ролях
Дональд Сазерленд
Ерік Тал
Джулі Ворнер
Кіт Девід
Ендрю Робінсон
Оператор Clive Ticknerd
Композитор Колін Таунс
Кінокомпанія Hollywood Pictures
Дистриб'ютор Buena Vista Pictures
Тривалість 109 хв.
Мова англійська
Країна США
Рік 1994
Дата виходу 21 жовтня 1994
Касові збори $8 647 042
IMDb ID 0111003

Сюжет

На території Айови здійснює посадку НЛО. Прибулі на місце події співробітники спецслужб Сем, його начальник і батько, з яким Сем часто конфліктує, та екзобіолог Мері виявляють наспіх зроблений макет космічного корабля. Однак люди в місті поводяться підозріло. Агенти з'ясовують, що до спин жителів прикріпилися дивні паразитичні істоти, які з'єднуються з нервовою системою людини і таким чином беруть її під повний контроль.

Паразити швидко поширюються. Однією з жертв стає Сем. Керуючи ним, істота майже домагається зараження президента, але спецслужбам вдається своєчасно запобігти нападу. За допомогою сильного електричного розряду з тіла Сема вдається зняти паразита. Далі з'ясовується, що всі істоти мають спільну свідомість і сприймають себе єдиним цілим.

Фахівці виявляють, що істоти швидко розмножуються поділом. Під їх контроль потрапляє не тільки населення на великій території, але і війська, спрямовані в район зараження. Потім цілеспрямовано викрадається Мері.

З'ясувавши, де розташований «вулик» прибульців, одужавший Сем і ще один співробітник спецслужб проникають в нього непоміченими (заражені пізнавали один одного за підвищеною температурою тіла, але вчені розробили передавачі помилкових сигналів і забезпечили ними агентів) і визволяють Мері з полону. Разом з Семом вони знаходять людей, чиї паразити не прижилися, але які залишилися живі. Одного хлопчика Сем і Мері беруть з собою.

З'ясовується, що хлопчик хворів енцефалітом. Влаштовується епідемія, всі паразити гинуть. При огляді «вулика» остання, найстійкіша особина потрапляє на тіло начальника спецпідрозділу. У сцені боротьби на вертольоті син мало не вбиває свого батька заради знищення паразита, однак все закінчується благополучно: батько залишається живий і мириться з сином, останній знаходить щастя з Мері, в яку давно закоханий.

Ролі

Виробництво

Сценарій пройшов ряд переписів через відмінності між сценаристами Террі Россіо і Тедом Елліоттом, які хотіли залишатися вірними класиці Хайнлайна, та продюсерами Діснея, які хотіли створити адаптацію, щоб її можливо було продати. В результаті фінал сценарію залишає багато з ключових елементів роману поза сценою.[1]

Критика

Рейтинг фільму на сайті IMD — 5,8/10,[2] Rotten Tomatoes — 26 % свіжості та 33 % оцінка аудиторії.[3]

Примітки

  1. Writing the Screen Adaptation of Robert A. Heinlein's The Puppet Masters by Terry Rossio, 1995.
  2. The Puppet Masters (1994)
  3. The Puppet Masters (1994)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.