Ляльки Хіна

Ляльки Хіна (яп. 雛人形) - японські ляльки, яки використовуються на фестивалі-святі Хінамацурі.

Ляльки Хіна з триярусним декором
Ляльки Хіна
яп. 雛人形
Традиційне народне ремесло
Країна Японія

Ляльки Хіна

Ляльки Хіна свого роду є лялька - оберіг. Хінамацурі заснований для збереження дітей від хвороб та нещастя, шляхом перенесення катастроф на ляльок Хіна. [1]

Ляльки Хіна у техниці Кімекомі
Приклад семиярусного «Палацу Хіна»

«Ляльки Хіна» імітують імператорський двір часів періоду Хейан під час весілля імператора та імператриці . Ляльки розташовані у ляльковому будиночку, який тепер називається «Палац Хіна». Усі ляльки розміщені на багатоярусний підставці хінакадзарі (яп. 雛飾り). Повний набір містить щонайменше 15 ляльок, що представляють певних персонажів, з безліччю аксесуарів (догу); однак базовий набір складається з пари чоловік-жінка, яку часто називають Імператором і Імператрицею. [2] Хінакадзарі зазвичай має три, п'ять чи сім ярусів, покрита тканиною червоного кольору. Ляльки можуть бути виготовлені з багатьох матеріалів, але класична лялька хіна має пірамідальний корпус із складного багатошарового текстилю, набитого соломою та/або тирсою. Голова, руки (а в деяких випадках і ноги), покриті гофуном поверх пап’є-маше (папір наклеюють на каркас з бамбука, дерева, глини тощо). Зараз очі ляльки роблять скляними (хоча приблизно до 1850 року очі були вирізьблені на гофуні та розмальовані). Зачіску роблять зі людського або шовкового волосся. [2] Також популярні вироби, виготовлені у відносно невеликих розмірах за технікою Кімекомі.

Більшість ляльок Хіна створені сидячими, але є і стоячі та сидячі на конях ляльки.[3]

З давніх-давен ляльки Хіна були цінними речами для родини, їх передавали з покоління в покоління, а деякі були привезені здалеку в нову родину, наприклад, коли дівчинка одружувалася. Тому ці ляльки не мають чітких регіональних відмінностей.

Види ляльок Хінамацурі

Дайрі Хіна

Дайрі Хіна - це пара ляльок, відома як Тоно (殿) і Хіме (姫) (лорд і принцеса) або Одайрі-сама (御内裏様) і Охіна-сама (御雛様) (вельможний палацовий чиновник і вельможна жінка). Хоча їх іноді називають імператором і імператрицею, вони представляють лише позиції, а не самих осіб. [4]На постаменті для ляльок Хіна лялька-неречений має корону і декоративний меч. Зазвичай він одягнений у святкове кімоно, сьокутай (шапка з чорного лакованого шовку, яка зверху має вертикальний вимпел, прикрашений імператорським гербом хризантеми)[5], та має віяло (хінокі) в руці. Одяг Дайрі Хіна виготовлена ​​​​з тканого полотна, яке використовує сусальне золото, срібло, золоту нитку, срібну нитку тощо. [6]

Компаньйонки

Придворні, які обслуговують палац, розміщуються в другому ряду східчастої платформа. Зараз їх зазвичай три, але в довоєнні часи, п’ять або сім ляльок. У багатьох випадках центральна леді сидить і обидві сторони стоять, але навпаки, центральна дама стоїть, і обидві сторони сидять, і всі стоять. Фрейліна в центрі розглядається як лідер, і представляється як одружена особа. [7] Ці три ляльки подають саке. Центральна лялька — завжди тримає маленький столик. Дві інші жінки тримають металеві посудини, одна з довгою ручкою, а інша з короткою. Поверх білого кімоно одягають червоні хакама, іноді парчі; вони майже завжди мають дуже довге волосся.[8]

Музиканти

У третьому ряду сидять ляльки, які становлять стандартний оркестр для вистави в театрі Но, з двома ручними барабанами, більшим барабаном з паличками, флейтою та співаком.[7]

Чиновники

На четвертому ярусі сидять ляльки, які відображають міністрів (大臣, daijin ). Це можуть бути: міністр правих (右大臣, Udaijin ) і міністр лівих (左大臣, Sadaijin ) . Обидва іноді оснащені луками і стрілами. Правий міністр зображується як молода людина, а міністр лівих – старший, оскільки ця посада була старшою з двох.

Трохи нижче міністрів, як прикраса-символ розташовані праворуч — мандаринове дерево, а ліворуч — дерево вишні, що цвіте .

Прислужники

На п'ятому ярусі, між рослинами, містить трьох помічників або захисників (衛士, eji ) імператора та імператриці: Це дорослі чоловіки, чиї три маленькі обличчя виражають радість, смуток і гнів. Раніше зображували трьох садівників, які п’ють біля багаття, але нинішня мода – три імперські камердинери, які чекають на нижній полиці з черевиками, прапором і капелюхом імператора (або парасолькою та списом – предмети закриті і їх важко впізнати) на випадок, якщо він захоче погуляти».[8]

Інші рівні

На шостому та сьомому ярусах виставлені різноманітні мініатюрні меблі, інструменти, карети тощо.

Шостий рівень

Це предмети, які використовуються в палаці.

  • тансу (箪笥): комод з (зазвичай п'ятьма) ящиками, іноді з розсувними зовнішніми дверцятами.
  • нагамоті (長持): довга скриня для зберігання кімоно .
  • хасамібако (挟箱): менший ящик для зберігання одягу, розміщений поверх нагамоті.
  • kyōdai (鏡台): менший комод з дзеркалом зверху.
  • haribako (針箱): коробка для швейного набору.
  • два хібачі (火鉢): мангали.
  • дайсу (台子): посуд для чайної церемонії.

Сьомий рівень

Це предмети, які використовуються далеко від палацу.

  • джубако (重箱) , набір вкладених лакованих ящиків для їжі з або шнуром, зав'язаним вертикально навколо ящиків, або жорсткою ручкою, яка замикає їх разом.
  • гокаго (御駕籠 або 御駕篭) , паланкін.
  • goshoguruma (御所車) , карета, запряжена волами, улюблена знаті Хейан.
  • Рідше — ханагурума (花車) — віл, що тягне візок із квітами.
  • «Фестиваль орнаменту Хіна та персикового цвіту» у Канзо Яшікі
  • Конус-сюрприз Хінамацурі
  • «Хіна Мацурі на ста етапах» у місті Дайго, префектура Ібаракі

Посилання
  1. 火田, 博文 ([2019]). Дійсно японська традиція. Pan roringu (Hatsubai). ISBN 978-4-7759-8631-8. OCLC 1108314699.
  2. The Edo Period | Boundless Art History. courses.lumenlearning.com. Процитовано 20 листопада 2021.
  3. Японська асоціація ляльок. Фестиваль персика та ляльки Хіна. www.ningyo-kyokai.or.jp. Процитовано 23 листопада 2021.
  4. author., Pate, Alan Scott,. Japanese dolls the fascinating world of Ningyo. ISBN 978-1-4629-0707-6. OCLC 1191065209.
  5. Традиційний японський костюм (укр.). Процитовано 15 листопада 2021.
  6. Яке походження та історія «Хінамацурі»?. LIVE JAPAN (яп.). Процитовано 15 листопада 2021.
  7. Офіційна сторінка Асоціації сприяння культури Хінамацурі
  8. Hina | Judy Shoaf. people.clas.ufl.edu. Процитовано 15 листопада 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.