Лясковський Петро

За походженням «наддніпрянець».

В УГА з січня 1919 року. У ході формування 4-ї Золочівської бригади УГА він із старшинами організував вісім батарей, приймав бойову техніку й артилеристів, які надходили з УНР і створив 4-й гарматний полк, який був добре укомплектований особовим складом і командирами.

Сформовані Лясковським та його старшинами гарматні батареї утворили три артгрупи: «Північ» у районі Дублян і Брюхович, «Схід» (у складі 4-го полку) в Ляшках Мурованих і Сороках та «Південь» у складі чотирьох батарей Володимира Ґалана – у Підбірцях, Винниках і Чишках, які значно зміцнили фронт і постійно загрожували Львову[2].

Після відходу УГА за Збруч, 21 липня 1919 прийняв командування 4-ї Золочівської бригади УГА, оскільки полковник Степан Чмелик перейшов на службу до канцелярії Диктатора ЗУНР.

20 листопада 1919 року на чолі свого 4-го гарматного полку перешкодив дезертирству вояків-гарматників з інших частин УГА після підписання угоди із Добровольчою армією[3].

Розстріляний більшовиками у 1920 році.

• Список загиблих за незалежність Української держави в 1917 - 1921 рр. воїнів українських збройних сил

• Стецишин О. Ландскнехти Галицької армії. Часопис. — Львів, 2012. — ISBN 978-966-2720-02-0.

• КОРОТКІ ІСТОРИЧНІ НАРИСИ БРИГАД УГА. Частина 8: 4-а Золочівська бригада (ІІ Корпус)
• Л.В. Скорич. УЧАСТЬ НАДДНІПРЯНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИКІВ У РОЗБУДОВІ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ (СІЧЕНЬ – ЧЕРВЕНЬ 1919 р.)
• Лясковський Казимир, Петро