Ляховські острови
Ля́ховські острови́ (рос. Ляховские острова, якут. Эһэлээх арыылар) — група великих островів на межі двох морів Східно-Сибірського та Лаптєвих. Відносяться до складу Новосибірських островів. Територіально відноситься до Республіки Саха, Росія.
Ляховські острови рос. Ляховские острова, якут. Ляхов арыылара | ||||
| ||||
73°47′20″ пн. ш. 141°22′48″ сх. д. | ||||
Архіпелаг | Новосибірські острови | |||
Акваторії | Східно-Сибірське море, Море Лаптєвих | |||
Кількість островів | 5 | |||
Найбільший острів | Великий Ляховський острів | |||
Загальна площа | 6100 км² | |||
Найвища точка | 311 м | |||
Країна | Росія | |||
Регіон | Саха | |||
Ляховські острови у Вікісховищі |
Площа островів становить 6100 км². Висота до 311 м — гора Емій-Тас (острів Великий Ляховський). Протокою Дмитра Лаптєва відокремлені від материка, протокою Санникова — від островів Анжу.
Група складається з 4 основних островів, та декількох дрібних, які час від часу затоплюються:
На захід від Стовпового острова знаходиться Семенівська мілина, яка раніше було островом Семенівським.
Острови рівнинні з багаторічною мерзлотою та викопним льодом. Поширені балки та термокарстові озера. Рослинність представлена полігональною болотистою осоково-злаковою тундрою. Серед тварин поширений песець.
Відкриті й досліджені в 1712 році Яковом Пермяковим та Меркурієм Вагіним, в 1770-их названі на честь якутського купця Івана Ляхова, який займався промислом мамонтової кістки на цих островах.