Великий Ляховський острів
Вели́кий Ля́ховський о́стрів (рос. Большой Ляховский остров, якут. Улахан Ляхов арыыта) — великий острів на межі двох морів Східно-Сибірського та моря Лаптєвих, є частиною Ляховських островів. Територіально відноситься до Республіки Саха, Росія.
Великий Ляховський острів | |
---|---|
рос. Большой Ляховский остров | |
Карта | |
Географія | |
73°35′30″ пн. ш. 141°59′00″ сх. д. | |
Місцерозташування | море Лаптєвих, Східно-Сибірське море, Ляховські острови |
Акваторія | Північний Льодовитий океан |
Група островів | Ляховські острови |
Площа | 4600 км² |
Довжина | 125 км |
Ширина | 75 км |
Найвища точка | гора Емій-Тас — 293 м |
Країна | |
Росія | |
Регіон | Республіка Саха |
Адм. одиниця | Булунський улус |
Населення |
відсутнє |
Великий Ляховський острів Великий Ляховський острів (Росія) | |
Великий Ляховський острів у Вікісховищі |
Площа острова становить 4600 км². Висота острова сягає 293 м на південному сході — гора Емій-Тас. Виділяються й інші вершини: гори Гавріша-Тас (226 м), Хаптагай-Тас (225) та Маркуша-Тас (203), а також височина Усук-Хая (141 м). Береги на заході та сході високі, скелясті, інші рівнинні, місцями заболочені. Поширені мілини — півночі (Боруога) та південному сході.
Протокою Етерікан острів відокремлюється від острова Малого Ляховського, протокою Дмитра Лаптєва — від материка (мис Хрестовий). На південному заході заходиться півострів Кігілях, перешийок якого утворює з півночі затоку Шосту, а з півдня затоку Малакатин.
На острові багато дрібних озер термокарстового походження, які найбільше скупчені біля західного узбережжя. Серед найбільших виділяються Кегелях-Кюєльлере та Хастир-Кюєль. Острів вкритий густою сіткою річок та струмків. До найдовших відносяться: Великий Етерікан, Блудна та Орто-Юрях.