Лєзін Олексій Володимирович
Лєзін Олексій Володимирович (народився 27 лютого 1973, смт Енергетик, Оренбурзька область) — російський боксер-любитель, призер Олімпійських ігор, переможець Ігор доброї волі 1994 року, чемпіон світу з боксу серед любителів і трьохкратний чемпіон Європи.
Лєзін Олексій Володимирович  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство |
 Росія |
| Народився |
27 лютого 1973 (48 років) смт Енергетик, Оренбурзька область,  СРСР |
| Проживання |
Ульяновськ, Росія |
Не дивлячись на видатні успіхи в любительській кар'єрі, ніколи не починав професійну. Свій останній бій провів в 2004 році і в 2005 році оголосив про відхід зі спорту, на той момент він працював головним інженером із підприємств в рідному Ульяновську.[1]
Олексію Лєзіну присвоєна медаль ордену «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня указом Президента РФ № 650 від 21 травня 2007 року.[2]
Відомі противники
Серед переможених противників Лєзіна по рингу були майбутні чемпіони-професіонали:
- Володимир Кличко — перемога над Володимиром у фіналі чемпіонату Європи 1996 року, і поразка від нього у півфіналі Олімпійських Ігор 1996 року в Атланті
- Віталій Кличко — перемога над Віталієм у фіналі чемпіонату світу 1995 року, і поразка від нього у фіналі Чемпіонату світу з боксу серед військовослужбовців того ж року
- Микола Валуєв — перемога над Валуєвим у півфіналі Ігор доброї волі у Санкт-Петербурзі (1994)[3]
- Рубакалба Алексіс — програш від Рубакалба А. нокаутом у чвертьфіналі чемпіонату Світу 1997 року в Будапешті.
- Одлі Харрісон — програш від Харрісона на Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї.
Примітки
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.