Лєна Нюман

Лєна Нюман (швед. Lena Nyman; нар. 23 травня 1944, Стокгольм — пом. 4 лютого 2011[7], там же) — шведська актриса, першу популярність здобула у фільмах Вільгота Шемана[8].

Лєна Нюман
швед. Lena Nyman
Дата народження 23 травня 1944(1944-05-23)[1][2]
Місце народження Стокгольм, Швеція[2]
Дата смерті 4 лютого 2011(2011-02-04)[3][1][2] (66 років)
Місце смерті Стокгольм, Швеція[2]
Поховання
Північний цвинтар (Стокгольм)[4][5][6] : 
Громадянство  Швеція
Професія акторка театру, кіноакторка, акторка, співачка
Нагороди

премія Юджина О'Нілаd

Театральна премія Шведської академіїd (1975)

Q10459775? (2009)

IMDb ID 0638784
 Лєна Нюман у Вікісховищі

Життєпис

Лєна Нюман почала зніматися в 1955 році, зігравши Грету в екранізації роману Астрід Ліндгрен «Расмус-волоцюга» і Гелену Томассон в кримінальній драмі «Небезпечні обіцянки».

У 1964 році вона отримала свою першу роль у Вільгота Шемана, знявшись у фільмі «491». Популярність їй принесли фільми «Я допитлива — фільм у жовтому» (1967) та його продовження «Я допитлива — фільм у синьому» (1968), здобули скандальну (через відвертості деяких сцен) популярність псевдо-документальні стрічки, в яких, під власним ім'ям, вона брала інтерв'ю у відомих діячів політики і культури. Фільми (перший з яких приніс актрисі премію «Золотий жук», 1968) зробили її «знаковою фігурою шведського кіно». З 1969 року Лєна Нюман — актриса Королівського драматичного театру та міського театру Стокгольма.

Пізніше Лєна Нюман знімалася в багатьох фільмах Ганса Альфредсона і Тага Даніелссона («Release the Prisoners to Spring», 1975; «The Adventures of Picasso», 1978) тощо і разом з ними виступала в багатьох ревю на Стокгольмських сценах. У 1978 році Нюман разом з Інгрід Бергман і Лів Ульман знялася у фільмі «Осіння соната»; її робота над безсловесною, психологічно складною роллю Гелени, психічно хворої дочки головної героїні, отримала високі оцінки критиків.

Серед найкращих ролей актриси відзначалися королева в телефільмі «Королева Христина» (1981), Ловіса у фільмі «Роня — донька розбійника» (1984, за однойменною повістю Астрід Ліндгрен) і Буель в комедії «Вуса і горох» (1986). У 2007 році Нюман була номінована на премію «Золотий жук» за роль Едіт в комедії Аннет Вінблад «Створити пуделя» (2006).

Лєна Нюман померла 4 лютого 2011 року[7].

Фільмографія (вибране)

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #172288495 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. http://www.guardian.co.uk/film/2011/feb/07/lena-nyman-obituary
  4. http://norrabegravningsplatsen.se/kandisarna/ — Norra begravningsplatsen.se.
  5. Nyman, Anna Lena Elisabet — Svenska gravar.
  6. Sten nr 654 – Lena Nyman — Norra begravningsplatsen.se.
  7. Swedish actress Lena Nyman dies at 66. www.screendaily.com. Архів оригіналу за 6 травня 2012. Процитовано 1 січня 2011.
  8. Лена Нюман. kinopark.by. Архів оригіналу за 6 травня 2012. Процитовано 13 серпня 2010.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.