ЛіАЗ-677

ЛіАЗ-677М у Запоріжжі, 2006

Салон ЛіАЗ-677

ЛіАЗ-677 почали проектувати в 1960 році. Дана модель мала прийти на зміну автобусам ЗІЛ-158В, які випускалися Лікінським автозаводом до цього. Перший прототип нового автобуса був готовий 6 листопада 1962 року.

У 1963 році прототип був продемонстрований Держкомісії з автоматизації та механізації при СМ СРСР. Комісія дала автобусу позитивну оцінку. Був випущений ще один прототип, і в наступному році були проведені випробування нових автобусів в районі Сочі, а в 1965 році автобуси вирушили в випробувальний пробіг по маршруту Москва - Харків - Новоросійськ - Сочі - Тбілісі - Єреван - Орджонікідзе - Москва. Проводилися і лабораторні випробування автобусів.

У 1967 році почався випуск дослідних партій нового автобуса, а з весни наступного року - серійне виробництво. Однак і тут автобуси нової моделі збиралися по обхідних технологіях. Лише з червня 1970 року складання автобусів була переведена на головний конвеєр заводу. Варто так само відзначити і той факт, що автобуси випущені в кінці 60-х деяким чином відрізнялися від подальших. Зокрема, відкидними кватирками в бокових вікнах, задніми габаритними вогнями на схилах даху, а не під ними. У 1972 році автобус почав оснащуватися пневморесорною підвіскою, замість пневматичної. В середині 70-х змінилася емблема, на більш сучасну, звичну. До цього була стара емблема стояла ще на автобусах ЗІЛ-158В. У 1978 році на автобусах з'явилися аварійні виходи в вікнах, квадратні передні покажчики поворотів, дах з трьома вентиляційним люками, розсувні кватирка в правому вікні кабіни водія. З другої половини 1979 року автобуси почали фарбувати в єдиний вохристий колір. В цей же час почалася розробка подальшої глибокої модернізації автобуса, що вилилася в майбутній ЛіАЗ-677М.

ЛіАЗ-677М у Рославлі

• ЛіАЗ 677Д — північний, для роботи при температурах до −60 °C, відрізняється наявністю теплоізоляції кузова та подвійного скла, планування сидінь чотирирядне, число місць для сидіння — 34, загальна пасажиромісткість — 66:
• ЛіАЗ 677Б — приміський, планування сидінь чотирирядне, число місць для сидіння — 34, загальна пасажиромісткість — 66;
• ЛіАЗ-677В — екскурсійний, відрізняється наявністю одних двостулкових передніх дверей для пасажирів, планування сидінь чотирирядне, число місць для сидіння — 37, крім того, передбачено місце для екскурсовода;
• ЛіАЗ 677Г — міський, обладнаний апаратурою для роботи на зрідженому газі;
• ЛіАЗ 677П — спеціальний; для перевезення авіапасажирів всередині аеропортів. Відрізняється наявністю чотирьох двостулкових дверей (двох праворуч і двох ліворуч). Число місць для сидіння — 10, загальна пасажиромісткість — 75, в години пік — 110.

З 1978 року випускався модернізований автобус ЛіАЗ 677М, який відрізнявся від ЛіАЗ 677 більшим числом місць для сидіння (27) і поліпшеним салоном. Власна маса 8435 кг.

• Краткий автомобильный справочник. Гос. НИИавтомоб. транс 8-е изд., перераб. и доп. — М. Транспорт, 1979, — 464 с. (рос.)