Ліам Баклі

Ліам Баклі (англ. Liam Buckley; нар. 14 квітня 1960, Дублін, Ірландія) — колишній ірландський футболіст. Зіграв 2 поєдинки у футболці національної збірної Ірландії. Станом на березень 2021 року очолював клуб Прем'єр-ліги Ірландії «Слайго Роверз»[1].

Ліам Баклі
Особисті дані
Повне ім'я Ліам Баклі
Народження 14 квітня 1960(1960-04-14) (61 рік)
  Дублін, Ірландія
Громадянство  Ірландія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1978—1979 «Шелбурн» 32(8)
1979—1981 «Шемрок Роверс» 52(20)
1981 «Ванкувер Вайткепс» 8(2)
1981—1984 «Шемрок Роверс» 74(46)
1984—1986 «Варегем» 25(5)
1986—1987 «Расінг» (С) 35(5)
1987—1989 «Монтре-Спортс» ?(5)
1989—1992 «Шемрок Роверс» 13(1)
1992—1997 «Сент-Патрікс Атлетік» 55(11)
1997 «Слайго Роверз» 5(0)
1997—1998 «Атлон Таун» ?(?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1979—1984
1981
1984		 Ліг оф Ірланд XI
Ірландія (U-21)
 Ірландія		 4 (0)
1 (0)
2 (0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1997—1998
1998—1999
2000—2002
2002—2004
2008—2010
2012—2018
2019—н.ч.		 «Атлон Таун»
«Сент-Патрікс Атлетік»
«Атлон Таун»
«Шемрок Роверс»
«Спортінг Фінгал»
«Сент-Патрікс Атлетік»
«Слайго Роверз»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Розпочав кар'єру в Ірландії в «Шелбурні», а в 1979 році підписав контракт з «Шемрок Роверс». 21 жовтня 1979 року відзначився дебютним голом за «Обручі» проти свого колишнього клубу на Мілтауні, і в цьому ж сезоні забив ще сім м'ячів у лізі.

30 квітня 1980 року представляв Лігу Ірландії XI проти Аргентини на стадіоні «Рівер Плейт», де Дієго Марадона відзначився єдиним голом (1:0).

У 1981 році Баклі виступав за молодіжну збірну Ірландії.

У сезоні 1981/82 років виступав за «Ванкувер Вайткепс», після чого повернувся у «Шемрок Роверс», у футболці якого став найкращим бомбардиром (21 гол) та побував на перегляді в «Ганновері 96». Хоча наступний сезон став для Ліама невдалим, все ж став найкращим бомбардиром на «Міллтауні» та отримав запрошення від «Сент-Патрікс Атлетік» у товариському матчі проти «Манчестер Юнайтед».

У квітні 1983 року виступав за молодіжну команду Ліги Ірландії XI проти колег Італійської ліги, у футболці якої входили Роберто Манчіні та Джанлука Віаллі.

Сезон 1983/84 років закінчився тріумфом, коли «Роверс» виграв свій перший за двадцять років титул національного чемпіону. Баклі відзначився 13 голами в чемпіонаті, перш ніж 26 лютого зламав ключицю в поєдинку проти «Вотерфорда» на Мілтауні. Однак, він повернувся на поле менш ніж через шість тижнів, щоб забити переможний м'яч у повторному півфінальному матчі проти «Шелбурна».

Зіграв 5 матчів в єврокубках за «Обручів».

Баклі не випустили на матч проти збірної Польщі і в липні перейшов до бельгійського клубу «Варегема» (4451). Виступаючи за бельгійський клуб зіграв свій другий матч за збірну, проти Мексики. Разом з «Варегемом» дійшов до півфіналу Кубку УЄФА 1985/86. Провів 25 матчів у чемпіонаті, забив п’ять м'ячів.

Напередодні старту сезону 1986/87 років відправився в оренду до «Расінга» (Сантандер), а 30 серпня дебютував на Камп Ноу. Цю гру він з радістю згадує: «Гері Лінекер і Марк Г'юз дебютували за «Барселону», а я дебютував за Сантандер. Там було близько дев'яносто тисяч натовпу, й атмосфера була надзвичайною, і хоча вони нас перемогли з рахунком 2:0, я думаю, що цей випадок є головним моїм фактом». Згодом перейшов до ФК «Шемрок Роверс» (листопад 1987–89), де провів два сезони.

Повернувся на батьківщину й знову став гравцем «Роверс» у 1989 році, але травми не дозволили йому стати стабільним гравцем основи. У своєму останньому сезоні у складі «Обручів» у 1991–92 роках відзначився одним голом в 11-ти матчах.

Потім перейшов у «Сент-Патрікс Атлетік», де виграв Лігу 1996 року як помічник головного тренера. Після десяти років на Ричмонд парк менеджер Браян Керр у грудні 1996 року залишив «Сент-Патрікс» та перейшов на посаду технічного директора Футбольної асоціації Ірландії. Баклі не запропонували роботу головногно тренера «атлетіка», й він залишив клуб у лютому 1997 року, щоб перейти у «Слайго Роверз» до завершення вище вказаного сезону, а згодом став граючим головним тренером «Атлон Таун».

Кар'єра тренера

У своєму дебютному сезоні у статусі граючого головного тренера «Атлон Таун» разом з командою дійшов до півфіналу Кубку Ірландії.

Після виходу «Сент-Патрікс» до Ліги 1998 року Пет Долан пішов з займаної посади по завершенні одного матчу сезону 1998/99 років, натомість Ліама призначили новим головним тренером команди. «Атлетік» захистив титул чемпіона, але дві розгромні поразки в Єврокубках, які супроводжувалися посередньою формою у національних змаганнях, призвели до звільнення Баклі в грудні 1999 року[2].

Після цього знову тренував «Атлон», а в квітні 2002 року призначений головним тренером «Шемрок Роверс»[3].

У своєму першому сезоні на тренерському містку «Роверс» привів команду до фіналу Кубку Ірландії та 3-го місця в національному чемпіонаті, таким чином забезпечивши єврокубки, але «Шемрок» знову поступився в Кубку УЄФА, цього разу «Юргордену».

Легендарні перемоги над «Одрою» (Водзіслав-Шльонський) зробили «Роверс» першою ірландською командою, яка виграла в єврокубках вдома та в гостях з 1982 року, коли сам Ліам грав і забивав «Фраму» (Рейк'явік)[4].

Однак після матчів Кубку Інтертото форма «Роверс» тривожно впала й він фінішував у чемпіонаті на сьомому місці. У сезоні 2004 року практично нова команда «Роверс» знову виступала невдало, й у вересні 2004 року Баклі знову звільнили з займаної посади[5].

У 2008 році Баклі очолив новостворений «Спортінг Фінгал», який отримав ліцензію на участь у Першому дивізіоні Ліги Ірландії. Під керівництвом досвідченого тренера вони зайняли пристойне 3-тє місце у своєму першому сезоні у дорослому футболі. У наступному сезоні 2009 року Баклі привів «Фінгал» до підвищення в класі через плей-оф[6], а завершив чудовий сезон здобуттям кубку Ірландії[7].

У січні 2010 року удостоєний нагороди SWAI як особистість року.

2 грудня 2011 року Баклі призначили головним тренером команди «Сент-Патрікс Атлетік» на сезон 2012 року[8]. У своєму першому сезоні в клубі, команда демонструвала найкращий футбол в історії клубу. Він вивів святих на 3-тє місце в Лізі Ірландії (команда відстала лише на 6 очок від переможця чемпіонату), фіналу кубку Ірландії та подолати два раунди в Лізі Європи УЄФА, щоб пройти до третього кваліфікаційного раунду (вибитий німецьким клубом «Ганновер 96»).

У вересні 2018 року Ліам Баклі подав у відставку з посади головного тренера «Сент-Патрікс Атлетік» після поразки (1:3) від «Богеміан».

У жовтні 2018 року зайняв посаду головного тренера «Слайго Роверз».

Досягнення як головного тренера по клубах та періодах перебування
Команда З По Досягнення
Іг В Н П ЗМ ПМ РМ % перемог
«Атлон Таун» 1997 1998 0 0 0 000+0 !—
«Сент-Патрікс Атлетік» 1998 грудень 1999 0 0 0 000+0 !—
«Атлон Таун» 2000 2002 0 0 0 000+0 !—
«Шемрок Роверс» 25 квітня 2002 7 вересня 2004 0 0 0 000+0 !—
«Спортінг Фінгал» січня 2008 9 лютого 2011 133 70 36 27169110+59 52,63
«Сент-Патрікс Атлетік» 2 грудня 2011 25 вересня 2018 319 160 60 99511355+156 50,16
«Слайго Роверз» 26 жовтня 2018 Теп. час 34 11 11 125044+6 32,35

Досягнення

Як гравця
«Шемрок Роверс»
  • Ліга Ірландії
    • Чемпіон (1): 1983/84
  • Лейнстер Сеньйор Кап
    • Володар (1): 1982
  • Кубок міста Дубліна
    • Володар (1): 1983/84
  • Найкращий гравець сезону в «Шемрок Роверс» (2): 1981/82, 1982/83
«Сент-Патрікс Атлетік»
  • Ліга Ірландії
    • Чемпіон (1): 1995/96

Як тренера
«Сент-Патрікс Атлетік»
  • Лейнстер Сеньйор Кап
    • Володар (1): 2014
  • Персона року за версією SWAI (1): 2013
  • Найкращий тренер місяця за версією Phillips Sports (1): жовтень 2013
«Спортінг Фінгал»
  • Персона року за версією SWAI (1): 2009

Примітки
  1. Bit O'Red boss Liam Buckley can celebrate goals and victory, but not performance. rte.ie. RTÉ Sport. 27 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  2. St. Pat's sack Buckley and Tracey managerial team. RTÉ. 31 грудня 1999. Процитовано 7 березня 2009.
  3. Buckley named as Shamrock Rovers manager. The Irish Times. 4 квітня 2002. Процитовано 7 березня 2009.
  4. Rovers European Record 1957-Date. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 23 червня 2012.
  5. Buckley and Rovers part company. RTÉ. 7 вересня 2004. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 7 березня 2009.
  6. Bray Wanderers 2–2 Sporting Fingal. RTÉ Sport. 16 листопада 2009. Архів оригіналу за 19 листопада 2009. Процитовано 26 листопада 2009.
  7. O'Neill dreams come to a head. The Herald. 23 листопада 2009. Процитовано 26 листопада 2009.
  8. Saints Appoint New Manager.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.