Джанлука Віаллі

Кар'єра Віаллі почалася в клубі «Кремонезе». Після того, як він забив 10 м'ячів у сезоні 1983/1984, його запросила «Сампдорія», з якою він виграв Серію A (1990/91), три Кубки Італії (1985, 1988, 1989) і Кубок володарів Кубків 1990. В фіналі Кубка кубків «Сампдорія» перемогла бельгійський «Андерлехт» з рахунком 2:0, обидва голи забив Віаллі.

Протягом виступів за «Сампдорію» Віаллі регулярно викликали до збірної Італії, в складі якої він взяв участь у ЧС-1986, ЧС-1990, де став володарем бронзової медалі, і ЧЄ-1988. Невдовзі після поразки в фіналі Ліги чемпіонів 1992 від «Барселони» Віаллі підписав рекордний за сумою трансферу контракт з «Ювентусом», сума трансферу склала 12,5 млн. фунтів стерлінгів.

В першому ж сезоні за «Ювентус» футболіст виграв Кубок УЄФА. Невдовзі, внаслідок розбіжностей у поглядах з тренером збірної Арріго Саккі, Віаллі не був запрошений до збірної на ЧС-1994 в США, і згодом, коли стало відомо, що в фіналі ЧС зіграють Італія і Бразилія, він заявив, що буде підтримувати Бразилію. Своє друге скудетто і Кубок Італії Віаллі завоював разом з «Юве» в сезоні 1994/95, відзначившись 16 голами за сезон. В 1996 Віаллі виграв у складі «Ювентуса» Лігу чемпіонів, після чого підписав довгостроковий контракт з клубом англійської Прем'єр-ліги «Челсі».

Його перехід був однією з важливих ініціатив тодішнього наставника «Челсі» Рууда Гулліта. Незабаром «Челсі» з Віаллі в складі виграв Кубок Англії; в фінальному поєдинку Віаллі відіграв лише п'ять хвилин, вийшовши на заміну в кінці зустрічі заради виграшу часу. Незважаючи на кілька вдалих ігор у сезоні 1997/98, Віаллі не зміг завоювати постійне місце в основі «Челсі».

В 1998 році, після звільнення Гулліта, Віаллі запропонували очолити «Челсі», продовжуючи грати у його складі, і він погодився, ставши одним з найуспішніших спеціалістів за всю історію клубу. За його очільництва «сині» здобули перемоги в Кубку ліги, Кубку кубків і Кубку Англії. Також було здобуто перемогу в Суперкубку УЄФА завдяки єдиному голу уругвайця Густаво Пойєта у ворота мадридського «Реала».

У сезоні 1998/99 «сині» фінішували третіми в національному чемпіонаті, що стало найкращим показником з 1970 року.

У 2001 році Джанлука Віаллі покинув лондонський клуб, і разом з ним з різних причин пішли й інші лідери: Джанфранко Дзола, Дідьє Дешам, Дан Петреску. Епоха Віаллі поступилася місцем епосі Романа Абрамовича; новими лідерами клубу стали Джон Террі і Френк Лемпард.

Рік, проведений на посаді головного тренера «Вотфорда», не був для італійця успішним, внаслідок чого він звільнився по закінченні сезону. Зараз Віаллі працює коментатором на каналі «Sky Italia».

Статистика клубних виступів:

Сезон	Команда	Чемпіонат			Кубки			Єврокубки			Усього
		Ліга	Ігри	Голи		Ігри	Голи		Ігри	Голи	Ігри	Голи
1980-1981	«Кремонезе»	C1	2	0	—	—	—	—	—	—	2	0
1981-1982		B	31	5	КІ	1	0	—	—	—	32	5
1982-1983		B	35	8	КІ	2	0	—	—	—	37	8
1983-1984		B	37	10	КІ	5	2	—	—	—	42	12
Усього в «Кремонезе»			105	23		8	2		—	—	113	25
1984-1985	«Сампдорія»	A	28	3	КІ	12	6	—	—	—	40	9
1985-1986		A	28	6	КІ	7	2	КК	4	0	39	8
1986-1987		A	28	12	КІ	4	4	—	—	—	32	16
1987-1988		A	30	10	КІ	13	3	—	—	—	43	13
1988-1989		A	30	14	КІ	14	13	КК	7	5	52	33
					СК	1	1
1989-1990		A	22	10	КІ	2	1	КК	8	7	32	18
1990-1991		A	26	19	КІ	6	3	КК	3	1	35	23
1991-1992		A	31	11	КІ	6	3	КЧ	11	7	48	21
Усього в «Сампдорії»			223	85		65	36		33	20	321	141
1992-1993	«Ювентус»	A	32	6	КІ	7	2	КУ	10	5	49	13
1993-1994		A	10	4	—	—	—	КУ	2	0	12	4
1994-1995		A	30	17	КІ	7	3	КУ	9	2	46	22
1995-1996		A	30	11	СК	1	1	ЛЧ	7	2	38	14
Усього в «Ювентусі»			102	38		15	6		28	9	145	53
1996-1997	«Челсі»	ПЛ	28	9	КА	1	2	—	—	—	29	11
1997-1998		ПЛ	21	11	КА	1	2	КК	8	6	31	19
					СК	1	0
1998-1999		ПЛ	9	1	КА	3	2	КК	1	1	18	10
					КЛ	5	6
Усього в «Челсі»			58	21		11	12		9	7	78	40
Усього		Д-1	383	144		96	54		70	36	657	259
		Д-2,3	105	23

• Профіль гравця на сайті footballplayers.ru
• Статистика на www.fifa.com