Лівшиць Бенедикт Костянтинович
Бенедикт Костянтинович (Наумович) Лівшиць (25 грудня 1886 (6 січня 1887), Одеса — 21 вересня 1938, Ленінград) — російський поет, перекладач і дослідник футуризму. Єврей[1].
| Бенедикт Лівшиць | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
25 грудня 1886 (6 січня 1887) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
21 вересня 1938 (51 рік) Ленінград, РСФСР, СРСР | |||
| Поховання | Меморіальне кладовище «Левашівська пустинь» | |||
| Громадянство |
 Російська імперія СРСР | |||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | поет, перекладач | |||
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка | |||
| Мова творів | російська | |||
| Напрямок | футуризм | |||
| Членство | Гілея (літературне об'єднання) | |||
| Автограф |
 | |||
| Нагороди |
| |||
|
| ||||
 Лівшиць Бенедикт Костянтинович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Лівшиць народився в асимільованій єврейській сім'ї в Одесі. Вивчав право в одеському університеті, потім перевівся до Київського університету, який закінчив 1912 року. Згодом був призваний до російської армії, служив у вісімдесят восьмому піхотному полку. 1914 року, з початком Першої світової війни, був мобілізований і служив у піхоті, нагороджений Георгіївським хрестом.
Його перші вірші були опубліковані в антології сучасної поезії (Київ) 1909 року. У 1910 році Лівшиць працював на Сергія Маковського.
Разом з Володимиром Бурлюком, Давидом Бурлюком, Володимиром Маяковським, Василем Каменським, і Олександрою Екстер він був членом футуристичної групи «Гілея».
1933 року опублікував книгу спогадів, «рос. Полутораглазый стрелец», що вважається одним з найкращих в історії російського футуризму. У 1934 році опублікував велику книгу перекладів з французької поезії, від романтизму до сюрреалізму.
1937 року під час Великої Чистки його заарештували й стратили 21 вересня 1938 як «ворога народу». Його досьє було сфальсифіковано, щоб заявити, що він помер від серцевого нападу 15 травня 1939.
Примітки
- (англ.) Ukrainian Jews Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine., Bible Discovered
Джерела та література
- Д. В. Грузін. Лівшиць Бенедикт Костянтинович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 204. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Т. М. Лебединська. Лівшиць Бенедикт Костянтинович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Козовой В. Слово и голос: О поэзии Бенедикта Лившица. Бенедикт Лившиц и его переводы // Козовой В. Тайная ось: Избранная проза. М.: Новое литературное обозрение, 2003. С. 289–317, 318–331.