Ліда (футбольний клуб)

Футбольний клуб у місті Ліда був утворений в 1962 році під назвою «Червоний стяг» («Чырвоны сцяг»). Того ж року команда заявилася в чемпіонат БРСР. Потрапила в першу зону (всього на той момент було дві зони по 10 команд), в якій в підсумку посіла 8 місце, випередивши команди «Ракета» (Жодіно) і барановицький «Салют», який знявся зі змагань. У матчі плей-оф за 15-те місце команді протистояла полоцька «Зірка», якій в результаті команда поступилася 0:2 та 1:2. У підсумку в дебютному для себе сезоні команда посіла 16 місце із заявлених 20 команд.

Наступного сезону клуб виступав під назвою «Вимпел». У чемпіонаті команда зайняла передостаннє 15-те місце. Надалі клуб ще два роки провів у найсильнішому дивізіоні чемпіонату БРСР, а після зміни формули чемпіонату в 1966 році, в якій з'явилися дві ліги — команда почала виступати у другому за значущістю дивізіоні. Протягом п'яти сезонів «Вимпел» був середняком ліги, аж до 1971 року, коли команду під свою опіку взяла місцева взуттєва фабрика.

У 1971 році спонсором команди стала «Лідинська взуттєва фабрика». З цього року у команди з'явилася нова назва, яку вона носила 25 років — «Взуттєвик». У своєму дебютному сезоні в найсильнішому дивізіоні чемпіонату БРСР клуб не зумів закріпитися, посівши останнє 12-те місце. Однак через рік знову повернувся туди, залишаючись там до здобуття БРСР незалежності. У 1972 році, лідируючи у другому дивізіоні, команді вдалося досягти першої серйозної сходинки в своїй історії — фіналу кубка БРСР. Суперником у тому матчі був один з лідерів білоруського футболу жодінське «Торпедо». «Взуттєвик» програв з рахунком 0:2. Також, у 1982 році команди знову зустрілися в фіналі Кубка БРСР. Знову перемогу здобули жодінські футболісти — 3:0.

У період з 1977 по 1979 роки команда не виступала на республіканському рівні в зв'язку з реконструкцією свого стадіону.

У 1980 році чемпіонат БРСР став знову лігою, яка складалася з одного дивізіону. Однак в «Ліді» почався болісний період становлення команди. Результати виступів знову виявилися невдалими: команда зайняла 22-ге місце з 23 команд, які стартували в першості. Протягом трьох сезонів не могла зачепитися за десятку найсильніших, але з 1983 року рохпочалося поліпшення результатів команда.

У 1983 році, фінішувавши першим в своїй зоні, «Взуттєвик» у фінальному матчі за чемпіонство зустрічався з мінським «Торпедо». У двоматчевому протистоянні команди зіграли внічию 0:0 та 1:1. Лідинська команда перемогла завдяки власній дисциплінованості дисциплінованості (дві жовті картки проти шести у мінської команди). Уже наступного сезону команді вдалося вперше виграти суперкубок БРСР. У фінальному матчі була здобута перемога над футболістами з жодінского «Торпедо». Наступного 1985 року «Взуттєвик» став дворазовим чемпіоном БРСР, вигравши у фіналі у тих же жодінських футболістів за сумою двох поєдинків з рахунком 3:2.

У 1986 році команда впевнено пройшла дистанцію першості і в фінальному протистоянні за чемпіонство двічі обіграла бобруйський «Шинник» з рахунком 1:0. Також у тому році команда вдруге виграла суперкубок БРСР. У фіналі був обіграний солігорський «Шахтар». Перша зустріч завершилася нічийним результатом, а в матчі-відповіді лідинські футболісти розгромили суперників з рахунком 4:1. Також у команди були й два невдалих фінали в суперкубку БРСР. Спочатку, в 1987 році, футболісти «Шахтаря» обіграли «Ліду» за сумою двох зустрічей з рахунком 4:1, а в 1990 році з ще більшими 0:6 поступилися мінському «Супутнику».

Чемпіонати 1987 і 1988 років команда завершувала з бронзовими медалями, а в 1989 році, виграла вчетверте в своїй історії чемпіонат БРСР, випередивши мінський «Супутник» на одне очко. В останніх двох сезонах чемпіонату БРСР команда виступала гірше й завершувала їх на 8-м і 12-му місцях відповідно.

Зі здобуттям Білорусією незалежності з'явився об'єднаний турнір — Чемпіонат Білорусі з футболу. З моменту його створення в 1992 році «Взуттєвик» розпочав виступати в найсильнішому дивізіоні. У першому чемпіонаті команді вдалося закріпитися там, зайнявши 12-те місце з 16 команд-учасниць. Однак уже наступному сезону клуб завершив виступ на передостанньому місці й вилетів у другий дивізіон. Однак і в ньому команда не затрималася, відразу вигравши турнір у першій лізі. Повернувшись до вищого дивізіону на три сезони, знову опустилася вниз. Друге падіння сталося в рік перейменування клубу в ФК «Ліда». У 1998 році команда знову виграла першу лігу. Саме в тому році, вона встановила абсолютний рекорд, — 20 турів зі старту чемпіонату без поразок. У той період виділявся головний бомбардир клубу — Звіад Бурдзенідзе, який забив у чемпіонатах за клуб 68 м'ячів (23 з яких у 1998 році). Повернувшись до еліти, команда не затрималася там надовго. У 2000 році «Ліда» знову вилетіла з вищої ліги. До рятівного 13-го місця команді не вистачило трьох очок. На той час також виділялися Вітольд Хохлач, Сергій Петрушевський і майбутній капітан БАТЕ й гравець збірної Білорусі Олександр Юревич, який тільки но розпочинав у той час свій шлях у дорослому футболі.

Починаючи з 2001 року команда надовго закріпилася в другому дивізіоні. «Ліда» завжди ставила перед собою завдання вийти до вищої ліги, однак у 2006 році ситуація сильно змінилася — вона вилетіла в третій дивізіон. У 2007 році команда одразу повернулася в першу лігу, зайнявши в третьому дивізіоні друге місце. Однак у 2010 році в команді стався серйозний провал — вона знову покинула першу лігу, завершивши чемпіонат на останньому місці. Наступного сезону команда впевнено пройшла дистанцію в другій лізі. Головною ударною силою в її складі в сезоні 2011 року став Дмитро Денисюк, який у 30 матчах відзначився 30 голами. Це найкращий в історії клубу бомбардирський показник за сезон. На початку сезону 2012 року клуб пробився в 1/4 фіналу Кубка Білорусі, де поступився новополоцькому «Нафтану». Тим самим, це досягнення в кубку поки що залишається найкращим в історії (подібне досягнення було лише в 2000 році). У чемпіонаті в тому сезоні вдалося закріпитися в першій лізі, зайнявши 11 місце.

У сезоні 2013 року «Ліда» мала збалансований склад, в якому переважно виступали власні вихованці. Команда дуже вдало стартувала, не зазнавши жодної поразки за перші 10 турів. Такому результату лідинці мали завдячувати в тому числі й нападнику Ігору Кривобоку, який швидко очолив таблицю найкращих бомбардирів Першої ліги. Проте в липні Кривобок перейшов у новополоцький «Нафтан», а «Ліда» зіграла декілька невдалих матчів (у тому числі й програла з рахунком 0:5 «Сморгоні» в кубку Білорусі). У серпні гра команди знову налагодилася. Замість Кривобока лідрську роль в колективі взяв на себе інший ветеран, Дмитро Ковальонок. У підсумку «Ліда» вийшла на четверте місце й зуміла нав'язати боротьбу «Вітебську» за третє місце. Тим не менше наприкінці сезону лідинцям довелося боротися з «Березою-2010» за утримання 4-ї позиції. Тільки завдяки перемозі в останньому турі над «Городеєю» (2:0) «Ліда» зуміла зайняти 4-те місце, яке стало найкращим результатом команди з 2001 року.

Взимку 2014 року «Ліду» залишили досвідчені гравці: Віталій Надієвський та Віталій Таращик завершили кар'єру футболіста, а вже напередодні початку сезону до гродненського «Німана» повернувся Дмитро Ковальонок. В результаті команда, незважаючи на те що зберегла переважну більшість своїх гравців, більшу частину сезону перебувала в середині турнірної таблиці. Але невдала кінцівка сезону відкинула «Ліду» на 14-те місце серед 16 команд-учасниць.

У сезоні 2015 року в «Ліді» відбулися зміни на тренерському містку: замість Андрія Петрова команду очолив її колишній воротар Максим Личов, який раніше входив до тренерського штабу. Незважаючи на те, що команду залишила значна кількість гравців, цю знівелював прихід нових виконавців, в тому числі й Едуарда Чудновського та Сергія Ковалюка. «Ліда» невдало розпочала сезон, програвши в перших двох турах чемпіонату, але потім почала здобувати перемогу одна за одною, внаслідок чого перше коло завершила на високому 3-му місці, яке надавало право наступного сезону виступати у Вищій лізі. Під час літнього трансферного вікна лідер команди Ковалюк перейшов у гродненський «Німан», і друге коло команда провела невдало, швидко вибувши з боротьби за медалі чемпіонату. У підсумку лідинці зайняли 6-те місце.

На початку сезону 2016 року головним тренером «Ліди» призначили Віталія Таращика. Однак уже в червні він залишив свою посаду, на той момент команда займала місце в середині турнірної таблиці. У серпні 2016 року новим тренером призначили В'ячеслава Геращенка. Під його керівництвом «Ліда» тривалий період часу знаходилася в нижній частині турнірної таблиці, але завдяки вдалому фініші зайняла 6-те підсумкове місце.

Сезон 2017 року «Ліда» розпочала під керівництвом Петра Качуро. Після непоганого старту команда почала програвати в наступних поєдинках й через деякий час закріпилася на останньому місці в турнірній таблиці. Влітку Качуро замінив Сергій Солодовников. Лідинський клуб у підсумку зайняв 14-те й зберіг своє місце в Першій лізі.

• Чемпіонат Білоруської РСР
  • Чемпіон (4): 1983, 1985, 1986, 1989
  • Бронзовий призер (2): 1987, 1988

• Суперкубок Білоруської РСР
  • Володар (2): 1984, 1986
  • Фіналіст (2): 1987, 1990

• Кубок Білоруської РСР
  • Фіналіст (2): 1972, 1982

• Перша ліга
  • Чемпіон (2): 1993/94, 1998

• Друга ліга
  • Чемпіон (1): 2011

Сезон	Д	Місце	Іг	В	Н	П	М'ячі	Очки	Бомбардир	Місце в Кубкі
1992	Д1	12 (16)	15	4	3	8	13 — 18	11	О. Савицький — 4	1/8 фіналу
1992/93	Д1	16 (17)	32	4	9	19	15 — 45	17	В. Михальцов — 5	1/16 фіналу
1993/94	Д2	1 (16)	28	20	6	2	49 — 14	46	О. Вербицький, О. Кузнєцов —8	1/16 фіналу
1994/95	Д1	8 (16)	30	10	10	10	32 — 36	30	З. Бурдзенідзе — 7	1/8 фіналу
1995	Д1	12 (16)	15	4	4	7	15 — 23	16	В. Хохлач — 5	1/16 фіналу
1996	Д1	15 (16)	30	6	6	18	26 — 43	24	З. Бурдзенідзе — 5	1/16 фіналу
1997	Д2	3 (16)	30	20	5	5	59 — 24	65	З. Бурдзенідзе — 13	1/8 фіналу
1998	Д2	1 (16)	30	23	5	2	65 — 19	74	З. Бурзенідзе — 23	1/16 фіналу
1999	Д1	13 (16)	30	7	4	19	27 — 64	25	Ю. Жирун — 8	1/4 фіналу
2000	Д1	14 (16)	30	3	10	17	16 — 60	19	В. Хохлач — 3	1/16 фіналу
2001	Д2	9 (15)	28	9	7	12	27 — 33	34	З. Бурзенідзе — 7	1/32 фіналу
2002	Д2	6 (16)	30	14	4	12	39 — 39	46	Ол. Третяк — 7	1/32 фіналу
2003	Д2	8 (16)	30	13	4	13	35 — 45	43	Д. Сафронов — 12	не приймав уч.
2004	Д2	8 (16)	30	11	7	12	37 — 30	40	Ол. Третяк — 6	1/8 фіналу
2005	Д2	10 (16)	30	10	7	13	41 — 43	37	О. Масло — 10	1/16 фіналу
2006	Д2	13 (14)	26	6	5	15	23 — 45	23	О. Масло — 6	1/16 фіналу
2007	Д3	2 (16)	30	20	5	5	78 — 34	70	С. Цибуль — 13	1/16 фіналу
2008	Д2	11 (14)	26	6	7	13	24 — 45	25	О. Довгилевич — 5	1/16 фіналу
2009	Д2	11 (14)	26	6	8	12	19 — 31	26	О. Довгилевич — 9	1/32 фіналу
2010	Д2	16 (16)	30	4	7	19	23 — 59	19	Д. Дуботавка — 5	1/16 фіналу
2011	Д3	1 (16)	30	23	4	3	60 — 21	73	Д. Денисюк — 30	1/4 фіналу
2012	Д2	11 (15)	28	8	6	14	32 — 49	30	О. Добровольський, О. Татарніков — 5	1/16 фіналу
2013	Д2	4 (16)	30	15	7	8	53 — 38	52	Д. Ковальонок — 12	1/16 фіналу
2014	Д2	14 (16)	30	10	1	19	46 — 64	31	О. Татарніков — 12	1/16 фіналу
2015	Д2	6 (16)	30	15	5	10	60 — 53	50	О. Довгилевич, О. Добровольський — 9	1/16 фіналу
2016	Д2	6 (14)	26	11	5	10	26 — 33	38	М. Дубай — 5	1/16 фіналу
2017	Д2	14 (16)	30	6	10	14	28 — 39	28	Р. Грибовський — 8	1/32 фіналу
2018	Д2		—	—	—	—	—	—	—

Примітки:

• Починаючи із сезону 1995 року в чемпіонаті Білорусі за перемогу стали нараховувати 3 очка.
• Блакитним кольором виділено найкращий результат у чемпіонатах Білорусі.

Команда брала участь практично у всіх Кубках Білорусі (за винятком сезону 2003/04). Найвищим досягненням є сезони 1999/2000 та 2011/12 років, в яких команда виходила до 1/4 фіналу. Найкращим бомбардиром команди в цьому турнірі є Олександр Третяк. На його рахунку 5 голів (з 2004 по 2010 роки).

Традиційними кольорами клубу протягом півстолітньої історії залишалися червоний і білий. Резервним кольором для клубу є синій.

Логотип був затверджений у 1971 році, коли команда змінила назву на «Взуттєвик» — основного спонсора команди. У 1997 році, після перейменування клубу в ФК «Ліда» було вирішено змінити й логотип клубу. Таким чином, старий логотип клубу протримався 35 років.

«ЦСК Юність» — багатофункціональний стадіон у м. Ліда. Наразі використовується для міських змагань і проведення футбольних матчів. Є домашнім стадіоном футбольного клубу «Ліда».

• Побудовано: 1962 року
• Відкрито: 1962 року
• Місткість: 2870 місць
• Головна команда: «ФК Ліда»
• Розміри поля: 104 × 68 м

Панорамний вид стадіону «Старт»

Новий стадіон побудований спеціально до республіканського свята «Дожинки-2010», який проходив у місті Ліда в 2010 році. Окрім стадіону, на прилеглій території також знаходяться інші спортивні об'єкти, такі як Льодовий палац та СОК «Олімпія».

У 2013 році стадіон був повністю зданий в експлуатацію. Місткість арени становить 2960 місць. З цього ж року стадіон став новою домашньою ареною футбольного клубу «Ліда».

• Побудовано: 2010
• Відкритий: 2013
• Місткість: 2960 місць
• Головна команда: «ФК Ліда»
• Розміри поля: 104 × 68 м