Качуро Петро Петрович

Петро Петрович Качуро (нар. 2 серпня 1972, Орша, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР) — радянський і білоруський футболіст, що грав на позиції нападника. Найбільше відомий виступами за мінське «Динамо» та «Шеффілд Юнайтед». Грав за національну збірну Білорусі. Після завершення кар'єри гравця — футбольний тренер.

Качуро Петро Петрович
Особисті дані
Народження 2 серпня 1972(1972-08-02)[1] (49 років)
  Орша, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР
Зріст 184 см
Вага 76 кг
Громадянство  Білорусь
Позиція нападник
Професіональні клуби*
1989—1991 «Динамо» (Мінськ) 4 (0)
1992—1993 «Динамо-93» 62 (28)
1994—1996 «Динамо» (Мінськ) 60 (52)
1996—2000 «Шеффілд Юнайтед» 95 (19)
2000 «Ченду Вун-ю» 19 (5)
2001—2002 «Динамо» (Мінськ) 29 (16)
2002—2005 «Сокіл» (Саратов) 82 (24)
2005 «Динамо» (Мінськ) 1 (0)
Національна збірна
1994—2002  Білорусь 29 (5)
Тренерська діяльність**
2006—2007 «Динамо» (Мінськ)
2010—2011 «Німан» (Гродно) (асист.)
2011 «Німан» (Гродно) (в. о.)
2012 «Динамо-2» (Мінськ)
2013 «Динамо» (Мінськ) (асист.)
2014 «Береза-2010» (асист.)
2014 «Хайр Вахдат»
2015—2016 «Динамо» (Мінськ) (асист.)
2017 «Ліда»
2020— «Енергетик-БДУ» (асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Ранні роки

Футболом почав займатися в оршанській ДЮСШ, перший тренер — Віктор Котов.

У віці 15-ти років переїхав в Мінськ, де навчався в ДЮСШ «Трудові резерви», тренер — Дмитро Тарасов[2]. З 17 років грав у дублі мінського «Динамо», потім підпускався до ігор за основну команду, в вищому дивізіоні чемпіонату СРСР зіграв 4 гри.

«Динамо» Мінськ

У 1992—1996 роках виступав в чемпіонаті Білорусії за «Динамо» і за його фарм-клуб «Динамо-93», який в 1992 році грав у другій лізі і називався «Динамо-2». У складі «Динамо» став триразовим чемпіоном країни в сезонах 1993/94, 1994/95, 1995 (осінь) і срібним призером в сезонах 1996 і 2001, володарем Кубка Білорусі (1994) З"Динамо-93" — бронзовим призером сезону 1992/93. У сезоні 1993/94 він став кращим бомбардиром чемпіонату (21 гол), виступаючи за дві команди, що зайняли два перших місця, за «Динамо-93» (15 ігор, 7 голів) і «Динамо» (13 ігор, 14 голів).

«Шеффілд Юнайтед»

Влітку 1996 року перейшов в «Шеффілд Юнайтед», клуб в той час виступав у другому за силою дивізіоні і боровся за вихід в Прем'єр-лігу. Качуро став першим білоруським легіонером, що грав в Англії. До нього з білоруських футболістів в Англії грали тільки Ігор Гуринович і Сергій Гоцманов, але будучи громадянами СРСР.

В Англії Качуро провів 4 роки, найуспішнішим був перший сезон 1996/97. Клуб зупинився за крок від виходу в Прем'єр-лігу, поступившись у фінальному матчі плей-офф «Крістал Пелес», а Качуро був визнаний уболівальниками найкращим гравцем сезону. У цьому сезоні білорус зіграв 48 ігор і забив 14 м'ячів, з них в чемпіонаті — 40 ігор, 12 м'ячів.

Потім клуб за три роки змінив п'ять тренерів, які рідше довіряли гравцеві місце в стартовому складі[3].

Качуро зіграв за «Шеффілд» 121 гру, забив 23 голи. Він перетнув рубіж в 100 матчів за клуб, ставши другим після норвежця Рогера Нільсена з п'яти футболістів, які не є представниками Британських островів.

В результаті Качуро перейшов в китайський «Ченду Вун-ю», де пробув недовго. Потім повернувся в мінське «Динамо», з яким став срібним призером в сезоні 2001 року.

«Сокіл» Саратов

Влітку 2002 року перейшов в саратовський «Сокіл», який боровся за прописку в російській Прем'єр-Лізі. У вищому дивізіоні Росії зіграв 13 ігор, забив 2 м'ячі, потім грав за «Сокіл» в першому дивізіоні. Найбільш яскравим був сезон 2004 року, коли клуб відстав на три очки від «Томі», яка зайняла друге місце і вийшла в Прем'єр-Лігу, а Качуро з 15 голами увійшов до п'ятірки кращих бомбардирів першого дивізіону.

У 2005 році завершив кар'єру в мінському «Динамо».

Качуро став першим футболістом, який забив 50 м'ячів у чемпіонатах Білорусі. П'ятидесятий гол забив 17 серпня 1995 у матчі «Динамо» і вітебської «Двіни»[4]. Всього в чемпіонатах Білорусі зіграв 136 матчів, за системою «гол + пас» набрав 110 балів (81 + 29)[2].

Кар'єра в збірній

В 1994—2002 роках грав за збірну Білорусі, у складі якої вийшов на поле у 29 матчах і забив 5 м'ячів.

Тренерська кар'єра

Після завершення кар'єри футболіста почав працювати тренером в «Динамо» (Мінськ). У листопаді 2006 року був призначений головним тренером мінського клубу, але вже в квітні 2007 року, після провального кубкового матчу проти «Німану» (0:3) був звільнений. Пізніше працював у гродненському клубі.

З 2012 року знову працював у «Динамо» головним тренером другої команди[5]. У серпні 2013 року був усунутий від керівництва динамівським дублем і перейшов на роботу в «Березу-2010»[6].

У червні 2014 року став головним тренером клубу «Хайр Вахдат» з Таджикистану[7].

У 2015 році очолив юнацьку команду мінського «Динамо», а в січні 2016 року перейшов в селекційний відділ клубу, також в першій половині 2016 року був тренером в штабі Вука Рашовіча. У листопаді того ж року Качуро вчергове покинув «Динамо».

У січні 2017 року став головним тренером «Ліди»[8]. Під керівництвом Качуро клуб завершив першу половину сезону 2017 на 13-му місці з 16. У липні того ж року покинув свій пост у зв'язку з працевлаштуванням на іншому місці роботи[9].

У вересні 2020 року увійшов до тренерського штабу клубу «Енергетик-БДУ».

Досягнення

Як гравця

Як тренера
  • Віце-чемпіон Таджикистану (1): 2014

Примітки
  1. FBref
  2. Пётр Качуро на официальном сайте ФК «Динамо» Минск. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 28 квітня 2013.
  3. Отара семирунная. www.sb.by (ru-RU). 11 серпня 2011. Процитовано 22 листопада 2021.
  4. Этот день в истории. 17 лет назад Петр Качуро стал первым игроком, забившим 50 мячей в чемпионатах Беларуси. Прессбол. Процитовано 22 листопада 2021.
  5. Петр Качуро назначен главным тренером минского «Динамо-2». champ.by. Процитовано 22 листопада 2021.
  6. У дублеров минского "Динамо" новый главный тренер. football.by. Процитовано 22 листопада 2021.
  7. Петр Качуро возглавил команду из Таджикистана. football.by. Процитовано 22 листопада 2021.
  8. Петр Качуро возглавил "Лиду". football.by. Процитовано 22 листопада 2021.
  9. Петр Качуро покинул пост главного тренера "Лиды". football.by. Процитовано 22 листопада 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.