Лізардит

Лізардит (рос. лизардит; англ. lizardite; нім. Lizardit m) мінерал з групи серпентину — диметасилікат магнію шаруватої будови. За назвою мису Лізард на п-ові Корнуелл (Англія), E. J. W. Whittacker, J. Zussman, 1955.

Лізардит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Mg₃Si₂O₅(OH)₄
Nickel-Strunz 10 9.ED.15
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія[2]
Просторова група кристалографічна група 8d[2]
Твердість 2,5
Інші характеристики
Названо на честь The Lizardd[3]
 Лізардит у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: Mg6(OH)8[Si4O10]. Містить (%): MgO — 43,0; H2O — 12,9; SiO4 — 44,1. Домішки: Ni, Mn, Fe, Al, Cr. Сингонія моноклінна. Утворює щільні агрегати. Густина 2,5-2,7. Тв. 2,5-3. Колір сірий, зеленуватий. Блиск скляний, жирний, восковий. Злам раковистий. Поганий провідник тепла. Зустрічається в ультраосновних масивах, де утворюється при гідротермальних процесах за рахунок олівіну, та в доломітизованих вапняках як продукт метасоматозу.

Знайдений в Україні у шаруватих силікатах Криму (О. І. Тищенко).

Різновиди

Розрізняють:

  • лізардит апокарбонатний (лізардит, генетично зв'язаний з карбонатними породами);
  • лізардит апооловіновий (лізардит, генетично зв'язаний з олівіновими породами);
  • лізардит псевдоволокнистий (лізардит деяких родовищ хризотил-азбесту, який під електронним мікроскопом має вигляд дещо видовжених пластинок).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лізардит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Лізардит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.