Лікома (острів)
Ліко́ма (англ. Likoma) — один з двох населених островів в озері Ньяса (другий — менший за нього Чізумулу — лежить неподалік на північному заході), розташований біля його східного узбережжя. Хоча острів належить Малаві, він знаходиться всередині мозамбіцького сектору озера за декілька кілометрів від містечка Кобве на мозамбікському березі, і з усіх сторін оточений мозамбікськими територіальними водами; таким чином, острів є малавійським ексклавом. Такий політичний розподіл пояснюється тим, що на острові першими влаштували місію англіканські місіонери, які прийшли з заходу з Ньясаленду (Малаві), а не португальці, які колонізували Мозамбік.
| Лікома | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
| Географія | |
| 12°04′ пд. ш. 34°44′ сх. д. | |
| Акваторія | Ньяса |
| Площа | 18 км² |
| Довжина | 7,7 км |
| Ширина | 4 км |
| Берегова лінія | 101 км |
| Найвища точка | 538 м |
| Країна | |
 Малаві | |
| Адм. одиниця | Північний регіон |
| Населення |
10 440 осіб |
  Лікома Лікома (Малаві) | |
| |
 Лікома у Вікісховищі | |
Географічні координати: 12°04′ пд. ш. 34°44′ сх. д..
Острів площею 18 км² разом з меншім островом Чізумулу складає округ Лікома Центральної провінції Малаві. Столиця округу — містечко Лікома на південному березі острова. Населення 6 529 (1977), 8 047 (1998).
На острові є аеродром; дістатися до нього можна літаком зі столиці Малаві Лілонгве, чи по воді: між островом і портом Нката-Бей на малавійському березі підтримується регулярне пароплавне сполучення. Малі судна та човни дхоу ходять до острова Чізумулу і до Кобве на мозамбікському березі. Острів не має жодної гавані, тому судна стають на якір неподалік від берега, а вантаж та пасажири доставляються на берег човнами.
Острів скелястий і безплідний, його поверхня покрита переважно трав’янистими пустками, серед яких росте велика кількість баобабів. Також зустрічаються купи мангових дерев.
Основним видом економічної активності є рибальство. Сільське господарство дуже обмежене; хоча тут вирощуються деякі зернові культури, більшість продуктів харчування до острова завозиться. Електрика виробляється дизельними генераторами, які вимикаються після 23:00 для збереження пального, яке також завозиться. Дороги на острові не асфальтовані; тут є декілька автомобілів, але переважно жителі переміщуються по острову пішки.
Визначною пам’яткою острова є кафедральний собор, побудований англіканськими місіонерами в 1911 році. Англіканська місія на острові була влаштована в 1885 році.