Лілло Бранкато

Коли в 1993 році закінчилися зйомки «Бронкської історії», Роберт Де Ніро і Чезз Палмінтері попередили Бранкато, що коли фільм вийде на екрани, його життя різко зміниться, і йому доведеться бути дуже розумним і обережним у прийнятті рішень. Але Бранкато, за власним зізнанням, будучи 17-річним підлітком, якого на роль вибрав сам де Ніро, не сприйняв наставляння досвідчених товаришів всерйоз[5][7] . Сумнівні знайомства, лінь і впевненість у своєму «зоряному» статусі привели до того, що Бранкато почав халатно ставитися до пропонованих ролей і призвичаївся до наркотиків. Його кар'єрні перспективи стали стрімко погіршуватися, тоді як наркотична залежність Бранкато все посилювалася: він перейшов з легких наркотиків на кокаїн і героїн[5]. Не вплинули на нього і вмовляння Джеймса Гандольфіні під час зйомок «Клана Сопрано», який бачив, що молодий актор вступив на слизьку дорогу[8] .

10 червня 2005 року Бранкато був заарештований патрульною поліцією за звинуваченням у зберіганні героїну, чотири пакетики з яким були виявлені у актора в пачці сигарет.

10 грудня 2005 року Бранкато був заарештований за підозрою у вбивстві поліцейського Деніела Еншотегі в Бронксі[9] . Еншотегі завадив пограбуванню, яке намагалися здійснити Бранкато і батько його дівчини — 48-річний Стівен Арменто. Еншотегі викликав підкріплення, але до його прибуття вступив в перестрілку з грабіжниками, в ході якої отримав смертельне поранення. Бранкато і Арменто також отримали вогнепальні поранення і були заарештовані поліцією неподалік від місця злочину.

Арменто був визнаний винним у вбивстві Еншотегі і засуджений до довічного ув'язнення без права перегляду[3]. Бранкато звинувачений у вбивстві другого ступеня[10], але присяжні визнали його невинним. Проте актор був засуджений за спробу пограбування першого ступеня і отримав 10 років тюремного ув'язнення[11][12]. У суді Бранкато плакав і просив вибачення у сім'ї убитого, на що сестра Еншотегі саркастично заявила, що цей виступ Бранкато гідний «Оскара»[13] .

31 грудня 2013 року Бранкато був умовно-достроково звільнений[14] .

Вийшовши з в'язниці, Бранкато спробував відновити акторську кар'єру, але будь-яких помітних ролей в студійних фільмах не отримав. Чезз Палмінтері відкрито заявив, що не допомагатиме своєму колишньому колезі відновити кар'єру[7]. У 2018 році Бранкато став героєм автобіографічного документального фільму «Wasted Talent» («Розтрачений талант»), що розповідає про його зльот і падіння. Назва фільму є відсиланням до фрази з фільму «Бронкська історія», коли Лоренцо Анеллі (Роберт Де Ніро) говорить своєму синові Калоджеро (Бранкато), що «найсумніше в житті — це розтрачений даремно талант»[15].