Ліліаніт

Ліліаніт (рос. лиллианит; англ. lillianite; нім. Lillianit m) 

  1. Мінерал, бісмутова сульфосіль свинцю. Хімічна формула: Pb3[Bi2S6]. Містить (%): Pb — 50,46; Bi — 39,93; S — 15,61. Домішки: Ag, Cu, Zn, Fe, Sb, Se. Сингонія ромбічна. Утворює призматичні кристали, витягнуті по осі с, зернисті та радіальноволокнисті агрегати. Спайність досконала по (100), ясна по (010). Густина 7,0—7,2. Твердість 2—3. Колір сталево-сірий. Риса чорна. Блиск металічний. Знайдений як гідротермальний мінерал у родовищах Лілліан (штат Колорадо, США), Гладхамарі (Швеція), Букука (Забайкалля, РФ) та інших. Рідкісний.
  2. Назва козаліту селенистого. За назвою родовища Лілліан (США), H.F.Keller, H.A.Keller, 1885.
Ліліаніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Pb₃₋₂ₓAgₓBi₂₊ₓS₆
Nickel-Strunz 10 2.JB.40a
Інші характеристики
Названо на честь Lillian Minesd
Типова місцевість Lillian Minesd
 Ліліаніт у Вікісховищі

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ліліаніт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Ліліаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.