Лілі Ельбе

Іноді роком народження Ельбе називається 1886 — ці дані походять із книги про неї, в якій ряд фактів змінений з метою захисту особистого життя. Ймовірнішим є припущення, що вона народилась в 1882.[3] На це, зокрема, вказує те, що в 1904 році вона вступила у шлюб.[4] Є припущення, що Ельбе була інтерсексуальна.[5]

Зі своєю дружиною, Гердою Готліб, Ейнар познайомився під час навчання в Данській королівській академії витончених мистецтв. Вона теж навчалася на художницю, вивчаючи створення ілюстрацій для книг та журналів моди. Вони багато подорожують і в 1912 році переїздять до Парижу, де в Ейнара з'являється можливість жити життям жінки.

Вегенер почав носити жіночий одяг, коли одного разу на роботу не з'явилася натурниця Герди Готліб, і вона попросила чоловіка надягти панчохи і туфлі на підборах, щоб мати можливість писати його ноги замість ніг відсутньої моделі. Вегенер відчув себе несподівано комфортно в жіночому одязі. Згодом Готліб прославилася своїми малюнками красунь з гіпнотичними мигдалеподібними очима, одягнених у шикарні вбрання. У 1913 вона шокувала публіку визнанням, що моделлю, що надихнула її на зображення цих картин, насправді був її чоловік.

У 1920—1930-х часто з'являється в жіночому образі на офіційних прийомах та святах у своєму будинку, відвідує карнавали та світські події в місті. Герда Готліб представляла її як свою сестру.

У 1930 Вегенер приїхав у Веймар для операції зі зміни статі, яка в той час була експериментальною. Протягом двох років було проведено чотири операції. Перша з них, видалення тестикул, була здійснена під наглядом М. Гіршфельда в Берліні. Решта операцій були виконані К. Варнекросом, доктором Дрезденської муніципальної жіночої лікарні. Друга операція передбачала імплантація яєчника, третя — видалення пенісу та мошонки, четверта — пересадку матки. На той час випадок Ельбі став сенсацією в данських і німецьких газетах. У 1930 році данський суд визнав шлюб Вегенера і Герди недійсним, Вегенеру вдалося легально змінити стать та ім'я і отримати паспорт на ім'я Лілі Ільзе Ельвенес. Вона припинила займатися живописом, уважаючи це частиною своєї колишньої ідентичності.

Після офіційного розірвання шлюбу вона повернулася в Дрезден для заключної операції. Вона почала зустрічатись із французьким художником Клодом Леженом та хотіла народити від нього дитину. Для цього у червні 1931 року Лілі було проведено операцію, метою якої було вживляння матки. Ельбе померла через відторгнення організмом пересадженою матки 13 вересня в віці 48 років.

Ельбе була похована у Дрездені. У 1960-х роках її могила була зруйнована. У квітні 2016 року компанія Focus Features, що зняла фільм «Дівчина з Данії», відновила її надгробок.

Герда Готліб після розлучення вийшла заміж за офіцера італійської армії Фернандо Порта, котрий витратив усі її заощадження. Проживши з ним кілька років у Марракеші та Касабланці, вона розлучилася в 1936 році і заміж більше не виходила. Дітей у неї не було. Герда повернулася в Данію, стала зловживати алкоголем і в 1940 році померла в злиднях.

У 1933 році вийшла друком автобіографічна книга під редакцією Нільса Хойєра «Man into Woman: The First Sex Change»[6]

У 2000 році вийшов роман «Дівчина з Данії» Давіда Еберсхофа, на основі якого у 2015 році було знято однойменний фільм. Він отримав спеціальну нагороду для фільмів про гомосексуальність — «Блакитний лев» (Квір-лев) на Венеційському кінофестивалі, а Алісія Вікандер здобула премію «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану (Герда Готліб).

На кінофестивалі MIX COPENHAGEN вручається нагорода «Лілі»