Лінгва франка
Лі́нгва фра́нка (італ. lingua franca — мова франків) — мова, яка є де-факто мовою міжетнічного спілкування. Іншими словами — функціональний тип мови, що використовується для спілкування між носіями різних мов в умовах обмежених соціальних контактів.
В соціолінгвістиці терміном «лінгва франка» позначають будь-який усний допоміжний засіб міжетнічного спілкування. Ним може бути мова одного з народів регіону (наприклад, «торгові» мови у західній Африці — хауса, бамана), нейтральна мова, що не є рідною для жодного з учасників спілкування (суахілі у Східній Африці), або піджини на базі місцевої чи європейської мови. Розширення сфери вжитку лінгва франка може призвести до перетворення її на койне.
Історія виникнення назви
Спочатку термін «лінгва франка» позначав конкретну мішану мову, що виникла в середньовіччі в Середземномор'ї (Левант) та слугувала головним чином для спілкування арабських і турецьких купців з європейськими (яких на Близькому Сході називали «франками»); також відомий під назвою «сабір» (лат. sapere — «розуміти»). Основою її була італійська та провансальська лексика, до якої додались слова з іспанської, грецької, арабської, перської та турецької мов. Використовувалась аж до XIX сторіччя.
Див. також
Примітки
Джерела
- В. А. Виноградов. Лингва франка // Лингвистический энциклопедический словарь. Москва, Советская энциклопедия, 1990.
- Bruno Camus Bergareche: El estudio de la lingua franca: cuestiones pendientes. In: Revue de linguistique romane 57,227-228 (1993), S. 433—454
- Guido Cifoletti: La lingua franca barbaresca. Il Calamo, Rom 2004 (= Lingue, culture e testi, 7), ISBN 88-88039-71-6
- Christian Foltys: Die Belege der Lingua Franca. in: Neue Romania 1 (1984), S. 1-37; katalan. Übs. La lingua franca, consideracions crítiques, mit einer Einleitung und Anmerkungen von Carles Castellanos, Documenta Universitaria, Girona 2006 (= Vademecum, 1; ISBN 84-934959-9-9)
- Laura Minervini: La lingua franca mediterranea. Plurilinguismo, mistilinguismo, pidginizzazione sulle coste del Mediterraneo tra tardo medioevo e prima età moderna. In: Medioevo Romanzo 20 (1996), S. 231—301