Ліно Де Петрільйо

Ліно Де Петрільйо (італ. Lino De Petrillo, нар. 3 березня 1934, Роккамонфіна) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри тренер.

Ліно Де Петрільйо
Особисті дані
Повне ім'я Аквіліно Де Петрільйо
Народження 3 березня 1934(1934-03-03) (87 років)
  Роккамонфіна, Італія
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
?–1958 «Сан-Віто» (Беневенто)  ? (?)
1958–1960 «Ліворно» 23 (0)
1961–1964 «Піза» 105 (4)
1964–1965 «Форлі»? (?)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1967–1968 «Сінья»
1968–1969 «Темпіо»
1969–1970 «Альгеро»
1970–1973 «Ольбія»
1973–1974 «Ночеріна»
1974–1975 «Потенца»
1975–1977 «Кампобассо»
1977–1978 «Потенца»
1978–1979 «Мессіна»
1979–1981 «Катанія»
1981 «Беневенто»
1981–1982 «Луккезе-Лібертас»
1982–1984 «Козенца»
1984–1985 «Ночеріна»
1986 «Соренто»
1987–1988 «Атлетіко Катанія»
1989–1991 «Енна»
1991 «Трапані»
1997–1998 «Ренде»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

У дорослому футболі дебютував за команду «Сан-Віто» (Беневенто) з Серії IV[1].

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Ліворно», до складу якого приєднався 1958 року. Відіграв за клуб з Ліворно наступні два сезони своєї ігрової кар'єри у Серії С[2].

1961 року уклав контракт з клубом «Піза», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Протягом усього часу, проведеного у складі «Пізи», був капітаном команди[3], забивши в цілому 4 голи в 105 іграх Серії С[4].

1964 року перейшов до клубу «Форлі», що також грав у Серії С. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду Клуб у 1965 році.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1967 року, очоливши тренерський штаб клубу «Сіньє» з Серії D.

Протягом тренерської кар'єри очолював низку нижчолігових італійських команд. Найбільших результатів досягнув з «Катанією», з якою виграв Серію С1 у сезоні 1979-80, та «Козенцою», вигравши Англо-італійський кубок у 1983 році. Крім цього Ліно двічі вигравав Серію D — з «Потенцою» (1974-75) та «Енною» (1989-90)

Останнім місцем тренерської роботи Де Петрільйо був клуб «Ренде», головним тренером якого Ліно був з 1997 по 1998 рік.

Особисте життя

Має сина Алессіо, який також був професійним футболістом, а потім став футбольним тренером[5].

Примітки

Джерела

  • Almanacco illustrato del Calcio, 1982, Edizioni Panini, p. 239.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.