Лінус Умарк

Лінус Умарк (швед. Linus Omark, нар. 5 лютого 1987, Евертурнео) — шведський хокеїст, крайній нападник клубу КХЛ «Салават Юлаєв». Гравець збірної команди Швеції.

Лінус Умарк
Народився 5 лютого 1987(1987-02-05) (35 років)
Евертурнео, Швеція
Зріст 180 см
Вага 82 кг
Позиція крайній нападник
Кидок лівий
Клуб КХЛ
Кол. команди
«Салават Юлаєв»
«Лулео»
«Динамо» (Москва)
«Едмонтон Ойлерс»
«Цуг»
«Баффало Сейбрс»
«Йокеріт»
Нац. збірна Швеція
Драфт НХЛ 97-й загальний, 2007
«Едмонтон Ойлерс»
Ігрова кар'єра 2005 — зараз

 Лінус Умарк у Вікісховищі
Спортивні медалі
Представник  Швеція
Хокей із шайбою
Чемпіонат світу
Золото Німеччина/Франція 2017
Бронза Німеччина 2010
Бронза Швейцарія 2009

Ігрова кар'єра

Хокейну кар'єру розпочав на батьківщині 2003 року виступами за команду «Лулео». Лінус досить вдало і успішно пройшов школу від молодіжного складу до основи.

2007 року був обраний на драфті НХЛ під 97-м загальним номером командою «Едмонтон Ойлерс».

Сезон 2009/10 провів у складі московського «Динамо».

Сезон 2010/11 Умарк розпочав у Північній Америці виступами за «Оклахома-Сіті Баронс» (фарм-клуб «Едмонтон Ойлерс»). Показав себе в складі «баронів», як надрезультативний гравець. Так 7 листопада 2010, він закинув п'ять шайб у ворота «Торонто Марліс», загальний рахунок матчу 7–6 на користь «баронів».[1]

8 грудня 2010, Лінус дебютував у складі «нафтовиків» у матчі проти Тампа-Бей Лайтнінг (4–3), в його активі результативна передача.[2] 16 грудня 2010, відзначився і першим голом у воротах Стіва Мейсона Колумбус Блю-Джекетс (6–3).[3]

У наступному сезоні Умарк провів невдало матчі за «нафтовиків» і був відправлений до «Оклахома-Сіті Баронс».

29 серпня 2012 швед підписав однорічний контракт з швейцарським клубом «Цуг». За підсумками регулярного чемпіонату став найкращим бомбардиром першості.

27 серпня 2013, після успішного сезону в Швейцарії, Умарк повернувся до «Ойлерс», підписавши однорічний контракт.[4]

19 грудня 2013, Лінуса придбав «Баффало Сейбрс», але провівши в складі «Сейбрс» лише тринадцять матчів попросив про розірвання контракту і решту сезону дограв у складі рідної команди «Лулео».[5]

У грудні 2014 на Кубку Шпенглера був включений до команди всіх зірок.

У сезоні 2014/15 Лінус продовжує кар'єру виступами за фінський клуб КХЛ «Йокеріт», по завершенні сезону уклав дворічний контракт з іншим клубом КХЛ «Салават Юлаєв», де наразі і продовжує виступати. З 17 листопада 2016, капітан команди «Салават Юлаєв».[6] Двічі виступав у матчі всіх зірок КХЛ (2016, 2017).

Збірна

Був гравцем молодіжної збірної Швеції, у складі якої брав участь у 7 іграх.

У складі національної збірної Швеції брав участь в чотирьох чемпіонатах світу, двічі ставав бронзовим призером, а на чемпіонаті світу 2017 завоював золоті нагороди.

Статистика

Клубні виступи

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2003–04 «Лулео» Ю20 1 0 0 0 0
2004–05 «Лулео» Ю20 32 8 9 17 44 7 4 2 6 1
2005–06 «Лулео» Ю20 32 22 21 43 56 5 1 2 3 28
2005–06 «Лулео» Елітсерія 19 0 1 1 10 3 0 0 0 0
2006–07 «Лулео» Елітсерія 50 8 9 17 32 4 1 0 1 2
2007–08 «Лулео» Елітсерія 55 11 21 32 46
2008–09 «Лулео» Елітсерія 53 23 32 55 66 5 0 5 5 4
2009–10 «Динамо» (Москва) КХЛ 56 20 16 36 34 4 0 0 0 4
2010–11 «Оклахома-Сіті Баронс» АХЛ 28 14 17 31 32 6 1 2 3 4
2010–11 «Едмонтон Ойлерс» НХЛ 51 5 22 27 26
2011–12 «Оклахома-Сіті Баронс» АХЛ 18 6 10 16 8
2011–12 «Едмонтон Ойлерс» НХЛ 14 3 0 3 8
2012–13 «Цуг» НЛА 48 17 52 69 40 12 2 4 6 12
2013–14 «Оклахома-Сіті Баронс» АХЛ 29 14 15 29 18
2013–14 «Едмонтон Ойлерс» НХЛ 1 0 0 0 0
2013–14 «Баффало Сейбрс» НХЛ 13 0 2 2 6
2013–14 «Лулео» ШХЛ 5 1 3 4 0 6 2 3 5 0
2014–15 «Йокеріт» КХЛ 60 16 30 46 26 10 3 6 9 12
2015–16 «Салават Юлаєв» КХЛ 60 18 39 57 40 19 5 11 16 20
2016–17 «Салават Юлаєв» КХЛ 55 14 42 56 38 5 1 3 4 2
Усього в НХЛ 79 8 24 32 40
Усього в КХЛ 231 68 127 195 138 38 9 20 29 38
Усього в ШХЛ 182 43 66 109 154 18 3 8 11 6

Збірна

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2007 Швеція МЧС 4-е 7 2 3 5 4
2009 Швеція ЧС 9 2 8 10 14
2010 Швеція ЧС 9 1 3 4 8
2016 Швеція ЧС 6-е 8 0 6 6 2
2017 Швеція ЧС 5 2 0 2 2
Молодіжна збірна 7 2 3 5 4
Національна збірна 31 5 17 22 26

Примітки

  1. Omark scores 5 goals in regulation as Barons outlast Marlies. The Sports Network. 7 листопада 2010. Процитовано 13 грудня 2010.
  2. Surging Oilers top Lightning 4-3 in shootout. NHL.com. 10 грудня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
  3. Omark and Eberle lead Oilers in victory over Blue Jackets. The Sports Network. 16 грудня 2010. Процитовано 16 грудня 2010.
  4. Oilers agree to terms with Omark. Едмонтон Ойлерс. 27 серпня 2013. Процитовано 27 серпня 2013.
  5. Omark back in Lulea (Swedish). Лулео. 19 лютого 2014. Процитовано 19 лютого 2014.
  6. Умарк: стараюсь быть лидером команды и без капитанской нашивки (російська).

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.