Лінчевський Олександр Володимирович

З 1999 по 2016 рік — торакальний хірург, хірург відділення політравми Київської клінічної лікарні № 17.

У 2013-2014 роках допомагав активістам Революції Гідності як лікар-хірург Київської міської клінічної лікарні № 17[3].

У 2014-2016 роках був медичним директором громадського об'єднання «Захист Патріотів»; займався розвитком тактичної медицини в Україні; організацією курсів бійця-рятувальника, "Медик військ спеціального призначення"; забезпеченням військових покращеними індивідуальними аптечками[4].

У 2016 році нагороджений президентом України орденом "За мужність"[5]. Має відзнаку Президента України "За участь в антитерористичній операції". Пластун, нагороджений Бронзовим хрестом «За геройський чин». Це відзначення отримав за порятунок життя активістам Майдану як хірург 17 лікарні міста Києва. Він створив у лікарні систему взаємодії з волонтерами – у результаті всі постраждалі, які потрапляли у лікарню, вчасно отримували необхідну кваліфіковану медичну допомогу[6].

У 2016 році Лінчевський приєднався до команди в. о. Міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. У Міністерстві Олександр відповідав передусім за медичну освіту та професійний розвиток лікарів. На його думку, основний виклик для сучасної української медицини – це підвищення рівня кваліфікації медиків.

У МОЗ командою Лінчевського була впроваджена система безперервного професійного розвитку, яка змінила застарілі неефективні та бюрократичні підходи до навчання[7]. Тепер лікарі займаються своїм професійним удосконаленням постійно, кожного року накопичуючи необхідну кількість балів. Медики отримали можливість самостійно обирати заходи БПР, які справді необхідні їм у практичній роботі[8].

Завдяки зусиллям Лінчевського було затверджено Стратегію розвитку медичної освіти[9], підвищені вимоги до абітурієнтів медичних університетів [10] та лікарів-інтернів. Також було впроваджено єдиний державний кваліфікаційний іспит з міжнародним іспитом з основ медицини для студентів-медиків[11].

З ініціативи Олександра в Україні вперше на рівні держави принципи доказової медицини були визнані абсолютним пріоритетом - було дозволено використовувати нові клінічні протоколи лікування: заклад охорони здоров'я має право затверджувати власним наказом і використовувати протоколи лікування розвинутих країн світу[12]. 28 квітня 2017 набув чинності наказ МОЗ України № 1422 від 29 грудня 2016 року [13][14][15].

Також Лінчевський започаткував урядову програму розбудови мережі кардіоцентрів та безоплатного стентування при гострому інфаркті міокарда[16].

З 2019 року - перший заступник генерального директора клініки "Оберіг"[8].

Волонтери Захисту Патріотів збирають військові аптечки для українських військових на Сході України. 2015.

Волонтерські військові аптечки.

Народився Олександр Лінчевський 25 жовтня 1975 року у місті Києві.

• з 1990 до 1993 рр. навчався в Київському медичному училищі № 4.
• З 1993 до 1999 рр. проходив навчання в Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа».
• З 1999 до 2001 рр. проходив навчання в інтернатурі з хірургії в Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.
• З 1999 до 2001 рр. - центр по наданню невідкладної допомоги хворим із гострими шлунково-кишковими кровотечами, Київська клінічна лікарня № 12.
• У 2002 році проходив практикум з загальної, невідкладної та торакальної хірургії (Ле Ман, Франція).
• У 2007 році проходив курс легеневої хірургії рівень 1, Європейська школа кардіоторакальної хірургії (Бергамо, Італія).
• Тренінг з онкології, Laboratoires Perouse (Париж, Франція). Семінар європейської спілки кардіо-торакальної хірургії (Прага, Чехія). Зальцбурзький семінар травми та невідкладної хірургії (Зальцбург, Австрія).
• У 2008 році проходив курс легеневої хірургії рівень 2, Європейська школа кардіоторакальної хірургії (Бергамо, Італія).
• У 2009 році брав участь у Європейській навчальній конференції легеневої онкології (Лугано, Швейцарія).
• Європейська школа торакальної хірургії (теор. і практ. курс) (Туреччина, Франція).

• Практика від Європейської спілки торакальних хірургів «Hopital Nord» (Марсель, Франція).
• У 2012 році навчався у Європейській школі торакальної хірургії, (практичний курс) (Еланкур, Франція).
• Зальцбурзький семінар травми та невідкладної хірургії (Зальцбург, Австрія).
• У 2013 році проходив курс з відеоторакоскопії (VATS), IRCAD (Страсбург, Франція).
• У 2014 році проходив курс розширеної підтримки життя при травм (ATLS) (Брайтон, Велика Британія).
• Курс бійця-рятувальника (CLS) курс Інструктора (Київ, Україна).
• У 2015 році проходив Міжнародний курс бійця-рятувальника (ICLS) (Вісбаден, Німеччина).
• Курс для хірургічних команд сил спеціальних операцій НАТО (Монс, Бельгія).
• Вправа з розгортання польового шпиталю (212CSH) (Рамштайн, Німеччина).
• У 2016 році проходив практичний семінар з малоінвазивної торакальної хірургії (Відень. Австрія)[17].
• 2019 рік - WADEM Congress, Брісбен, Австралія, 20th European Congress of Trauma and Emergency Surgery, Прага, Чехія.
• 2019 рік - WFME Світова конференція з медичної освіти, Сеул, Південна Корея.

Член Європейської Спілки торакальних хірургів (ESTS), Європейської спілки хірургів травми та невідкладної допомоги (ESTES).

Має синів Тараса та Григорія.[18][19]

• Міністерство здоров'я України: Лінчевський Олександр Володимирович

• Офіційна сторінка Олександа Лінчевського в соціальній мережі «Facebook»