Ліоплевродон
Ліоплевродон — великий пліозавр пізнього юрського періоду, вважається одним з найбільших живородних хижаків, які існували на планеті Земля. Значення імені — гладкий зуб ( ім'я дав Анрі Соваж ). Останки поширені майже по всій Європі і у Центральній Америці
? † Ліоплевродон | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Liopleurodon | ||||||||||||||
Виды | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Ліоплевродон відносився до ряду плезіозаврів і проживав здебільшого у давньому океані Тетіс. Затримуючи надовго подих (до декількох годин), він міг пірнати на велику глибину і чекати свою жертву в засідці. Пересувався ліоплевродон чотирма довгими ластами,котрими змахував по черзі (принцип підводного польоту). Хоч такий стиль плавання був виснажливим, він забезпечував тимчасове прискорення, необхідне для полювання із засідки. Змахуючи по черзі передньою і задньою парами ластів, плезіозавр домагався кращої маневреності, змахуючи одночасно - більшої швидкості. Дослідження показали, що ліоплевродон міг уловлювати запахи у воді своїми ніздрями, таким чином він наче «нюхав» воду. Дихав він киснем, коли спливав на поверхню. Єдині вороги — такі ж види плезіозаврів, його родичі. Ліоплевродон перебував на вершині харчової піраміди.
Чим харчувалися і який спосіб життя вели
Місце життя: морські води біля Центральної Америки та Європи. Харчувалися акулами, великою рибою, іноді плезіозаврами (такими як криптоклід) різновидами восьминогів і навіть іхтіозаврами. Полювали вони і жили поодинці.
Народження нових особин відбувалося в воді без відкладення яєць, тільки живородіння (розвиток малюків відбувався в утробі самки). Народжувались дитинчата уже повноцінними водними рептиліями.
Жив у пізній юрський період, 160—150 млн р. т. Вперше знайдений у 1873 р., на півночі Франції.
Детально про будову тіла
Тіло було довгим і вузьким, завдяки цьому його потужними ластами задовольнялося відмінне пересування у воді. Співвідношення голови до тіла—1/5. Хвіст по довжині був трохи більше 2-3 м. Підшкірні кісткові пластини були дуже міцними і забезпечували хороший захист. Щелепи у дорослих особин були озброєні 20 см зубами.
Розміри
У довжину ліоплевродони могли досягати 14-18 м, найбільші, можливо, від 20 до 21 м, у висоту до 2 — 2,7 м, маса тіла точно не відома, проте пропонується 35 — 75т. Зараз точаться суперечки навколо довжини і ваги цього пліозавра, є сумнів, чи могли вони досягати 15-20 м у довжину, не кажучи вже про невідому масу.
Голова
Череп був міцним і великим, щелепи також великі і дуже потужні, здатні розкусити навпіл практично будь-якого водного плезіозавра. Зуби у найбільших особин, у яких довжина щелепи досягала близько 25 м (+84 см), були під 25 (30) см в довжину.
Кінцівки
Ліоплевродони були оснащені величезними ластами, які в довжину могли бути до 3,2 м кожна. Завдяки цим розмірам не було потреби здійснювати багаторазові змахи, щоб швидко і далеко поплисти, варто було всього лише зробити кілька змахів і тварина вже пропливала кілька сотень метрів під водою.
Участь у фільмах
Ліоплевродон став відомим завдяки його зображенню 1999 року у 3-му епізоді науково-популярного серіалу BBC "Прогулянки з динозаврами". Там він представлений найбільшим хижаком океану Тетіс (і інших) у пізньому юрському періоді. У фільмі був показаний 100-річний самець довжиною у 25 м і вагою у 150 тон.