Ліппо Гертцка

У дорослому футболі виступав за німецьку команду «Ессенер Турнебурд». Під час товариського матчу з клубом «Реал Сосьєдад» зацікавив представників іспанської команди, куди і перейшов[1], виступаючи за сан-себастьянців до закінчення ігрової кар'єри.

Після закінчення кар'єри футболіста, Герцка очолив «Реал Сосьєдад»[2], ставши першим угорцем, що тренував професіональну іспанську команду[3]. Зв'язки Гертцки у футбольному світі Центральної Європи дозволили «Реал Сосьєдаду» влітку 1924 року здійснити поїзду по Австрії, Угорщині та Німеччині, ставши першим клубом, який здійснив такий вояж[1]. Тур повторився і на наступний рік[4]. Під керівництвом Ліппо «Реал Сосьєдад» провів 52 матчі, в яких здобув 35 перемог, 8 матчів завершив внічию і 9 програв.

1926 року став головним тренером «Атлетіка» і тренував клуб з Більбао два роки, після чого протягом 1927—1930 років очолював тренерський штаб «Севільї»[5], з якою переміг у Сегунді в сезоні 1928/29, але вийти в Прімеру клуб не міг, через правила, що існували в той час, які не дозволяли напряму виходити у вищу іспанську лігу, а в перехідних матчах його команда програла сантандерському «Расінгу»[6].

Після «Севільї» Гертцка вступив на тренерський місток столичного клубу «Реал Мадрид». Ліппо став з командою фіналістом Кубка Іспанії 1930 року, а потім допоміг «королівському клубу» в сезоні 1931/32 виграти першу в своїй історії Прімеру[7], до того ж з 18-ти матчів, зіграних в сезоні, «Реал» виграв 10, а 8 ігор звів внічию, жодного разу не програвши. В подальшому жодна іспанська команда ніколи не повторила подібне досягнення[8]. Незважаючи на цей успіх, було вирішено змістити Герцку з тренерського містка «Реала», який, як спочатку думалося, був тимчасовою заміною Сантьяго Бернабеу, але в підсумку новим тренером став англієць Роберт Ферт. Ймовірно, причиною звільнення стала відсутність авторитету угорського тренера у гравців «Реалу»[9], а також виліт вже у першому раунді Кубка Іспанії від клубу другого дивізіону «Депортіво» (Ла-Корунья)[10].

У сезоні 1932/33 Герцка перейшов в клуб «Еркулес» з третього іспанського дивізіону і в перший же сезон клуб з Аліканте зайняв перше місце в Терсері, але вийти в Сегунду не зміг. У наступному сезоні 14 січня 1934 року, після програшу клубу «Реал Хімнастіко» Герцка був звільнений. З його наступником клуб посів лише 4-е місце, але за обопільною угодою команд вийшов до Сегунди[11]. Після цього протягом одного року, починаючи з 1934 року, Ліппо був головним тренером «Гранади», яка стала останнім іспанським клубом в тренерській кар'єрі угорця.

1935 року був запрошений керівництвом португальського клубу «Бенфіка» очолити його команду. З лісабонським клубом Гертцка тричі поспіль виграв чемпіонат Португалії[12][13], які стали історичними першими чемпіонствами для команди[14], але в червні 1939 року був звільнений, після того як команда стала лише третьою в чемпіонаті, а у фіналі Кубка Португалії програла «Академіці» (Коїмбра).

В подальшому працював з рядом португальських команд, втім із жодної серйозних результатів не здобув і 1947 року повернувся в «Бенфіку», змінивши на посаді свого співвітчизника Яноша Бірі. У сезоні 1947/48 набрав з командою 41 очко, стільки ж, як і чемпіон «Спортінг», але через додаткові показники «Бенфіка» стала другою. Загалом з цією командою він провів 170 матчів, отримавши 109 перемог[15].

У жовтні 1948 року Гертцка змушений був через хворобу покинути професіональний футбол і в подальшому працював з аматорською командою «Монтемор-у-Нову», яку тренував аж до своєї смерті[16]. Помер 14 березня 1951 року на 47-му році життя у місті Монтемор-у-Нову[17].

• Ліппо Гертцка на сайті BDFutbol.com
• Ліппо Гертцка на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Ліппо Гертцка на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)