Ліра (програмний комплекс)

ЛІРА — багатофункціональний програмний комплекс, призначений для проектування і розрахунку машинобудівних та будівельних конструкцій різного призначення. Розрахунки в програмі виконуються як на статичні, так і на динамічні впливи. Основою розрахунків є метод скінченних елементів (МСЕ). Різні модулі, що підключаються (процесори) дозволяють робити підбір і перевірку перерізів сталевих і залізобетонних конструкцій, моделювати ґрунт, розраховувати мости і поведінку будівель в період монтажу і т. д.

ПК Ліра
ЛІРА 9.6
Тип САПР
Автор(и) Олександр Сергійович Городецькийd
Розробник ЛІРА Софт м.Київ
Стабільний випуск 9.6 R8 (грудень 2011)
Операційна система Windows
Ліцензія Пропрієтарна
Вебсайт www.lira.com.ua

Основні функції

Програмний комплекс ЛІРА має велику бібліотеку скінченних елементів (стрижневі схеми, оболонки, плити, балки-стінки, мембрани, тенти і т. Д.), Набір багатофункціональних процесорів, велику базу сталевих сортаментів. Все це дозволяє розраховувати конструкції будь-якої складності на різні види статичних і динамічних дій. Конструювання залізобетонних і сталевих елементів проводиться відповідно до норм країн СНД, Європи і США (існує підтримка англійської мови на будь-якому етапі роботи, а також різні системи одиниць вимірювань). Інтеграція з САПР і прикладними програмами (AutoCAD, Allplan, Stark SK, ArchiCAD, Microsoft Office, HyperSteel, AdvanceSteel, Bocad, Revit) проводиться за допомогою файлів форматів *.DXF, *.MDB, *.IFC та ін.

Історія створення

З початку 1960-х років колектив розробників комплексів Ліра та ін очолює д. т. н. професор А. С. Городецький. У той час під його керівництвом були розроблені перші програми Експрес та Міраж для розрахунку конструкцій на БЕСМ, а також ЕОМ «М-20» і «Мінськ-22». Ці розробки поклали початок напрямку створення промислових програм масового застосування в галузі будівництва.

У 1963 році для БЕСМ-2 була розроблена програма Модель, в якій реалізований розрахунок просторових шарнірно-стрижневих систем з урахуванням геометричної та фізичної нелінійності. Для розв'язання систем нелінійних рівнянь був застосований кроковий метод. Програма мала модуль, який реалізує розрахунок пластинчастих систем (плит, балок-стінок, оболонок) на основі стрижневих апроксимацій. Інженерам надавалася можливість моделювати процес навантаження конструкцій, а для залізобетонних конструкцій моделювати процеси розвитку тріщин, повзучості.

На відміну від існуючих тоді програм, в яких реалізовувався тільки метод сил, у програмі Модель був використаний метод переміщень і автоматизована процедура статичного розрахунку: завдання та діагностика вихідних даних, складання рівнянь, розв'язання рівнянь, обчислення зусиль і напружень в стрижневих і пластинчастих елементах.

У 1965 році для ЕОМ М-20 була розроблена програма Панель для розрахунку конструкцій панельних будинків. Розрахункова схема представлялася у вигляді системи ортогональних балок-стінок і плит. Спочатку чисельно визначалися матриці жорсткості укрупнених фрагментів балок-стінок і плит, а потім розраховувалося вся будівля, що складається з укрупнених фрагментів. Була реалізована ідея методу скінченних елементів елементів і суперелементов (матриця жорсткості пластинчастих елементів будувалася на основі стрижневих апроксимацій).

У 1969 році для ЕОМ Мінськ-22 була випущена у світ програма Експрес, яка виконувала комплексний розрахунок (статичний і динамічний розрахунок, вибір розрахункових сполучень зусиль, підбір арматури) для довільних просторових стрижневих систем.

У 1970 році в програмному комплексі Міраж для ЕОМ Мінськ-22 вперше реалізовані методи скінченних елементів і суперелементов в тому вигляді, в якому вони зараз використовуються практично у всіх подібних програмах.

У 1975 році для ЄС ЕОМ був розроблений програмний комплекс ПК Ліра-ЄС на мовах ПЛ-1 і Асемблер в операційному середовищі ОС.

У 1991 році був розроблений програмний комплекс Міраж, який являв собою реалізацію алгоритмів Ліра-ЄС на персональних комп'ютерах в операційному середовищі DOS.

Починаючи з 2003 року, сімейства розробка програм Ліра виконується фірмою «Ліра-софт». Розроблено програмні комплекси Ліра 9,0, 9,2, 9,4 і 9,6.

Спеціалізовані процесори, що підключаються до ПК ЛІРА

  • ЛІР-Візор — базова система комплексу, в якій відбувається побудова розрахункової схеми, проводяться всі розрахунки, а також обробляються і документуються результати.
  • ЛІР-АРМ — базова система комплексу, призначена для конструювання залізобетонних конструкцій.
  • ЛІР-ЛАРМ — конструювання окремих залізобетонних елементів (дані можуть імпортуватися із ЛІР-АРМ).
  • ЛІР-СТК — базова система конструювання сталевих конструкцій.
  • ЛІР-РС — базова система редагування сталевих сортаментів. Дозволяє видаляти / додавати різні профілі металопрокату.
  • ЛІР-КС — спеціалізований модуль конструювання перерізів різної конфігурації.
  • ЛІР-КТС — спеціалізований модуль конструювання тонкостінних перерізів.
  • ЛІР-КМ — модуль, для отримання набору креслень КМ (конструкції металеві) на основі даних, отриманих в ЛІР-Візор. Імпорт в AutoCAD, Bocad, REALSteel, AdvanceSteel.
  • ҐРУНТ — модуль для визначення коефіцієнта постелі, спочатку використовувався в ПК Мономах. Дозволяє з достатньою точністю змоделювати ґрунт підстави за даними геологічних звітів.
  • МОНТАЖ-ПЛЮС — спеціальних модуль, що дозволяє змоделювати процес монтажу конструкцій.
  • МОСТ — модуль призначений для розрахунку мостових конструкцій.
  • ДИНАМІКА-ПЛЮС — розрахунок фізично нелінійних систем.
  • ВАРІАЦІЇ МОДЕЛЕЙ — дозволяє в рамках однієї розрахункової схеми варіювати не тільки навантаження (традиційний розрахунок), але і жорсткості і умови спирання (при незмінній топології).

Див. також

ПК Мономах

Література

  • Стрелец-Стрелецкий Е. Б., Боговис В. Е., Гензерский Ю. В. и др. Лира 9.4. Руководство пользователя. Основы. Учебное пособие. — Киев: «Факт», 2008.
  • Боговис В. Е., Гензерский Ю. В., Гераймович Ю. Д. и др. Лира 9.4. Примеры расчета и проектирования. Учебное пособие. — Киев: «Факт», 2008.
  • Барабаш М. С., Лазнюк М. В., Мартынова М. Л., Пресняков Н. И. Современные технологии расчёта и проектирования металлических и деревянных конструкций. Курсовое и дипломное проектирование. — М.: Изд-во АСВ, 2008. — ISBN 978-5-93093-564-6.
  • Городецкий А. С., Евзеров И. Д. Компьютерные модели конструкций. — Киев: «Факт», 2005. — ISBN 966-359-027-0.
  • Верюжский Ю. В., Колчунов В. И.,Барабаш М. С., Гензерский Ю. В. Компьютерные технологии проектирования железобетонных конструкций. — Киев: Изд-во НАУ, 2006.
  • Городецкий А. С., Шмуклер В. С., Бондарев А. В. Информационные технологии расчета и проектирования строительных конструкций. — Харьков: Изд-во НТУ «ХПИ», 2003.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.