Мінськ-22

«Мінськ-22» — радянська електронна обчислювальна машина другого покоління сімейства ЕОМ «Мінськ». За прийнятою на час початку виробництва класифікацією відносилася до ЕОМ середнього класу. Машина створювалася для застосування в народному господарстві для вирішення планово-економічних завдань. Ця машина була модернізацією машини Мінськ-2 в частині розширення оперативної пам'яті і можливості підключення нових пристроїв вводу-виводу. Серійне виробництво розпочато 1965-го року.

ЕОМ " Мінськ-22, 1966 рік

Технічні характеристики
Пам'ятка програміста В. М. Казакова (Обчислювальний центр інституту «Енергомережапроект»). 1960-ті роки. Цифровий код «Мінськ-22»
  • розрядність (довжина слова): 37 розрядів;
  • система команд: 108 команд, двоадресна, формат адреси залежить від режиму роботи — звичайний режим або режим Т;
  • ємність оперативної пам'яті на магнітних осердях (МОЗП): 8192 слів;
  • цикл звернення до МОЗП: 24 мксек;
  • місткість зовнішньої пам'яті на магнітній стрічці (8 стрічкопротяжних механізмів): 100 тис. слів на 1 котушку;
  • спосіб подання інформації: числа з фіксованою і рухомою комою, алфавітно-цифрова інформація в 6-розрядному коді М-2 (6 символів у клітинці, знаковий розряд не використовується);
  • діапазон подання чисел:
    • з фіксованою комою: 0 ≤ |x| < 1
    • з рухомою комою: 0,5421010·10-19 — 0,9223372·1019;
  • швидкість введення інформації:
  • швидкість виведення інформації:
  • швидкодія: близько 56 тисяч операцій/сек;
  • час виконання основних операцій:
    • додавання двох двійкових 37-розрядних чисел з фіксованою комою: 12 мкс;
    • додавання двох двійкових 37-розрядних чисел з рухомою комою: 75 мкс;
    • множення двох двійкових 37-розрядних чисел з рухомою комою: 200 мкс.

Програмне забезпечення

Для Мінськ-22 було розроблено досить багате, за мірками свого часу, програмне забезпечення:

  • перші примірники (до 1967р.) ЕОМ «Мінськ-22» постачалися з компілятором Адресної мови програмування[1];
  • бібліотеки стандартних програм (БСП-63 або БСП-67);
  • система символьного кодування (МСК);
  • автокод для розв’язування інженерних задач «АКІ»;
  • транслятор з мови АЛГЕК (типу Кобол);
  • транслятор з мови Алгол (МЕІ-3)[2];
  • транслятор з мови Фортран.

Література
  • В. М. Калачев, М. М. Якубович. Программирование на ЭЦВМ «Минск-2» и «Минск-22». — Москва : Советское радио, 1971.
  • Л. Н. Королев. Структуры ЭВМ и их математическое обеспечение. — Москва : Наука, 1974. — 350 с.

Примітки
  1. Історія наукової школи теоретичного програмування.К.Л.Ющенко,Б.В.Гнеденко,О.Л.Перевозчикова,Г.Е.Цейтлін. www.icfcst.kiev.ua. Процитовано 2 червня 2021.
  2. Ввод-вывод в Алголе. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 15 січня 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.