Літургія передосвячених дарів

Літургі́я передосвя́чених дарі́в, або Літургі́я ранішосвя́чених дарі́в (грец. Λειτουργία Προηγιασμένων Τιμίων Δώρων), також Літургі́я Григо́рія Двоєсло́ва — літургія, під час якої пропонуються для причастя Святі Дари, освячені на попередній повній літургії за чином Василія Великого або Івана Златоустого, і зберігаються в ковчежці на престолі або, рідше, на жертовнику. Замінює собою повну євхаристійну літургію в будні дні Великого посту (а в давнину — і в деякі інші дні).[1]

Григорій Двоєслов

Історія

Складання чину Літургії ранішосвячених дарів звичайно приписується Папі Римському Григорію Великому (Двоєслову). Однак у богослужбових рукописах до XVI ст. вона не має такої атрибутації. Єрусалимський патріарх Досифей II (XVII століття) пише: «Передосвячених дарів літургія прийнята від наступників апостольських і не є творіння Григорія Двоєслова».[2]

Шостий Вселенський Собор 52-м правилом затвердив повсюдне вчинення Літургії ранішосвячених дарів у дні Святої Чотиридесятниці, щоб не позбавляти вірних таємничого спілкування з Господом і разом з тим не порушувати посту та покаяння вчиненням урочистої повної літургії.

У сучасній практиці Православної Церкви служиться в середу і п'ятницю Святої Чотиридесятниці, у полієлейні (1-го і 2-го віднайдення глави Івана Предтечі, 40 Севастійських мучеників), храмові свята, в четвер 5-ї седмиці Великого посту і з понеділка по середу Страсної Седмиці. Можливе її звершення в переддень свята Благовіщення (24 березня (7) квітня). До 1930 року у Києво-Печерській Лаврі також провадилася щоденно в седмичні дні Великого посту (крім його перших двох днів), що було пережитком Студійського статуту, який панував у Київській Церкві до XV ст. Нині цю традицію втрачено.

Особливості

Літургія Ранішoсвячених Дарів має особливості[3]:

  • в ній немає Проскомидії;
  • їй передують 3-ій, 6-ий, 9-ий часи з послідуванням Зображальних.
  • після відпусту Зображальних розпочинається Вечірня, яка замінює початкову частину Літургії оголошених;
  • на Літургії вірних немає молитов і піснеспівів, що відносяться до приготування і перетворення Святих Дарів.

За традицією в кінці богослужіння священик дає цілувати Хрест. Також роздається антидор і в цей час читають подячні молитви після Святого Причастя.

Примітки
  1. Свящ. Михаил Желтов ЛИТУРГИЯ ПРЕЖДЕОСВЯЩЕННЫХ ДАРОВ. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2016. — Т. XLI. — С. 263-278. — ISBN 978-5-89572-021-9.(рос.)
  2. Смирнов-Платонов П. Г., прот. О литургии Преждеосвященных Даров. М., 1850. С. 45-46
  3. http://rivne-cerkva.rv.ua/statti/2203-suchasna-praktyka-sluzhinnia-liturhii-ranishosviachenykh-dariv.html

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.