Лі Хунчжан

Лі Хунчжан (кит. 李鴻章, 15 лютого 1823, Хефей, провінція Аньхой, Імперія Цін — 7 листопада 1901, Пекін, Імперія Цін) — один з найвпливовіших і одіозніших сановників Цінської імперії XIX століття.

Лі Хунчжан
Народився 15 лютого 1823(1823-02-15)[1][2]
Хефей, Q11062813?, Q28411808?, Династія Цін
Помер 7 листопада 1901(1901-11-07)[1][2] (78 років)
Пекін, Династія Цін
·гепатит
Країна  Династія Цін
Місце проживання Former Residence of Li Hongzhangd
Діяльність дипломат, Мандарин, політик
Alma mater Академія Ханлінь
Науковий ступінь цзиньшиd
Знання мов класична китайська і Old Mandarind
Посада Намісник Чжилі, Намісник Чжилі, Viceroy of Huguangd, Liangguang Governord, Q17499434?, Q47172589?, Viceroy of Liangjiangd і Shujishi of Qing dynastyd
Військове звання Адмірал
Батько Li Wen'and
Брати, сестри Li Hanzhangd[3], Li Hezhangd і Q66823143?
У шлюбі з Zhao Xiaoliand
Діти Li Juoud[4], Li Jingmaid і Q66823062?
Автограф
Нагороди

Життєпис

Вперше відзначився при придушенні повстання тайпінів і був в 1867 призначений намісником провінцій Цзянсу і Аньхой.

У 1868 придушив повстання няньцзюней, за що був удостоєний жовтої кофти, павичевого пера і звання вихователя спадкоємця престолу.

У 1870 стає намісником столичної провінції Чжилі і осідає в місті Тяньцзінь. Він використовував своє становище, щоб висунутися в число найбагатших людей Китаю: встановив монополію на торгівлю опіумним маком і просував на відповідальні пости своїх родичів.

В останні десятиліття XIX століття вже важко хворий Лі фактично завідував зовнішньою політикою Китаю. Саме він підписав Сімоносекський договір з Японією (1895) і Союзний договір між Російською імперією та Китаєм (1896), внаслідок чого його ім'я стало в китайській історії синонімом принижень епохи нерівних договорів. Згідно мемуарів Еспера Ухтомського, згода Лі підписати договір коштувало російському уряду трьох мільйонів карбованців.

До візиту Лі Хунчжана в Москву був оформлений в китайському стилі Чайний будинок на М'ясницькій. У 1900 він очолював переговори з Альянсом восьми держав щодо реакції на Іхетуаньське повстання. Він же представляв імператрицю Ци Сі при розробці Заключного протоколу.

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. SNAC — 2010.
  3. Yat-sen S. Kidnapped in London: Being the Story of my Capture by, Detention at, and Release from the Chinese Legation, London — 1 — London: J. W. Arrowsmith, 1897. — P. 22.
  4. Yanping X. Qing Dynasty literary family and marriage Pedigree — 1 — Нанкін: Phoenix Publishing House, 2010. — С. 3. — ISBN 978-7-5506-0061-4

Література
  • В. І. Головченко. Лі Хунчжан // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Лян Цічао. Чи Хун-чжан або політична історія Китаю за останні 40 років. Переклад з китайського. СПБ. 1905 XV, 346 стор.
  • Liu, Kwang-ching. «The Confucian as Patriot and Pragmatist: Li Hung-Chang's Formative Years, 1823—1866.» Harvard Journal of Asiatic Studies 30 (1970): 5-45.
  • Samuel C. Chu and Kwang-Ching Liu, Li Hung-Chang and China's Early Modernization. Armonk, New York: M. E. Sharpe, 1994. viii, 308 pp. ISBN 1-56324-242-7.
  • Hong Meng: The Germany Visit of Li Hongzhang and Prince Chun. In: Journal of the Society of Chinese Physicists in Germany. Vol. 7, No. 1, 2003 ISSN 1438-5473, S. 33-36.

посилання (Китай)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.