Л-7 «Ворошиловець»

Л-7 «Ворошиловець» (рос. Л-7 «Ворошиловец») — радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач серії XI типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 10 квітня 1934 року на заводу № 189 у Ленінграді під заводським номером 268 та найменуванням «Ворошиловець». Секціями залізницею підводний човен перевезено до Владивостока, де на заводі № 202 (Дальзавод) проводилася його збірка. 15 травня 1935 року Л-7 спущений на воду, і 10 грудня 1936 року увійшов до складу Тихоокеанського флоту.

Л-7 «Ворошиловець»
Л-7 «Ворошиловец»
Схематичне зображення підводного човна типу «Ленінець» серії XI
Верф	завод № 189, Ленінград/завод № 202, Владивосток
Під прапором	СРСР
Належність	Військово-морський флот СРСР
Порт приписки	Владивосток
Закладений	10 квітня 1934
Спуск на воду	15 травня 1935
Введений до складу флоту	10 грудня 1936
Виведений зі складу флоту	3 квітня 1958
На службі	1936—1958
Сучасний статус	3 квітня 1958 року списаний на брухт
Бойовий досвід	Друга світова війна
Основні характеристики
Тип корабля	підводний мінний загороджувач
Позначення проєкту	XI серія типу «Л» («Ленінець»)
Швидкість (надводна)	14,5 вузлів
Швидкість (підводна)	8,5 вузли
Робоча глибина занурення	75 м
Гранична глибина занурення	90 м
Автономність плавания	28 діб
Екіпаж	52 особи
Розміри
Водотоннажність надводна	1040 т
Водотоннажність підводна	1340 т
Довжина найбільша (по КВЛ)	79,9 м
Ширина корпусу найб.	7,3 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,3 м
Силова установка
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни 42БМ6 2 × електродвигуни ПГ84/50+84/50
Гвинти	2
Потужність	2 х 1100 к. с. (дизельні двигуни) 2 х 650 к. с. (електродвигун)
Озброєння
Артилерія	1 × 102-мм гармата Б-2
Торпедно- мінне озброєння	6 × 533-мм носових торпедних апарати (10 торпед) та 20 мін типу ПЛТ
ППО	1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармата 21-К

У бойових діях участі не брав. 3 квітня 1958 року підводний човен виведений з бойового складу Тихоокеанського флоту та роззброєний.