Л-8 «Дзержинець»

Л-8 «Дзержинець» (рос. Л-8 «Дзержинец») радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач серії XI типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 10 квітня 1934 року на заводу № 189 у Ленінграді під заводським номером 264 та найменуванням «Дзержинець». Секціями залізницею підводний човен перевезено до Владивостока, де на заводі № 202 (Дальзавод) проводилася його збірка. 10 вересня 1935 року Л-8 спущений на воду, і 29 грудня 1936 року увійшов до складу Тихоокеанського флоту.

Л-8 «Дзержинець»
Л-8 «Дзержинец»
Схематичне зображення підводного човна типу «Ленінець» серії XI
Верф завод № 189, Ленінград/завод № 202, Владивосток
Під прапором  СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Петропавловськ-Камчатський
Закладений 10 квітня 1934
Спуск на воду 10 вересня 1935
Введений до складу флоту 29 грудня 1936
Виведений зі складу флоту 20 лютого 1959
На службі 19361959
Бойовий досвід Друга світова війна
Радянсько-японська війна
Основні характеристики
Тип корабля підводний мінний загороджувач
Позначення проєкту XI серія типу «Л» («Ленінець»)
Швидкість (надводна) 14,5 вузлів
Швидкість (підводна) 8,5 вузли
Робоча глибина занурення 75 м
Гранична глибина занурення 90 м
Автономність плавания 28 діб
Екіпаж 52 особи
Розміри
Водотоннажність надводна 1040 т
Водотоннажність підводна 1340 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 79,9 м
Ширина корпусу найб. 7,3 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,3 м
Силова установка
Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни 42БМ6
2 × електродвигуни ПГ84/50+84/50
Гвинти 2
Потужність 2 х 1100 к. с. (дизельні двигуни)
2 х 650 к. с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 102-мм гармата Б-2
Торпедно-
мінне озброєння
6 × 533-мм носових торпедних апарати (10 торпед) та 20 мін типу ПЛТ
ППО 1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармата 21-К

16 серпня 1945 року Л-8 вийшов у свій єдиний бойовий похід із завданням прикриття десанту на Північно-Курильські острови, а також ведення розвідки в районі баз Катаока та Касівабара (східне узбережжя Шумшу та західного Парамушира). 20 лютого 1959 року підводний човен виведений з бойового складу Тихоокеанського флоту та використовувався в ролі навчально-тренувальної станції. В 1970 виведений зі строю, у 1989 році рубка Л-8 була встановлена як пам'ятник Л-19 у Владивостоці, в бухті Малий Улісс.

Див. також

Джерела

Література

  • Дмитриев В. И. — Советское подводное кораблестроение. — М.: Воениздат, 1990. — 286 с.: 8 л. ил.
  • Ковалев Э. А. — Короли подплава в море червонных валетов. Хроника начального периода советского подводного плавания. 1918—1941 гг. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2006. — 428 с.
  • Морозов М. Э., Кулагин К. Л. . Первые подлодки СССР. «Декабристы» и «Ленинцы». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2010. — С. 90-91. — 160 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-37235-5.
  • Платонов А. В. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 365. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.