Л-9 «Кіровець»

Л-9 «Кіровець» (рос. Л-9 «Кировец») радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач серії XI (II-біс) типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 2 червня 1934 року на заводу № 189 у Ленінграді під заводським номером 265 та найменуванням «Кіровець». Підводний човен був розібраний на секції і потім залізницею перевезений до Владивостока, де на заводі № 202 (Дальзавод) проводилася його остаточна збірка. 25 серпня 1935 року Л-9 спущений на воду, і 29 грудня 1936 року увійшов до складу Тихоокеанського флоту.

Л-9 «Кіровець»
Л-9 «Кировец»
Схематичне зображення підводного човна типу «Ленінець» серії XI
Верф завод № 189, Ленінград/завод № 202, Владивосток
Під прапором  СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Владивосток
Закладений 2 червня 1934
Спуск на воду 10 вересня 1935
Введений до складу флоту 25 серпня 1936
Виведений зі складу флоту 20 лютого 1959
На службі 19361959
Бойовий досвід Друга світова війна
Основні характеристики
Тип корабля підводний мінний загороджувач
Позначення проєкту XI (II-біс) серія типу «Л» («Ленінець»)
Швидкість (надводна) 14,5 вузлів
Швидкість (підводна) 8,5 вузли
Робоча глибина занурення 75 м
Гранична глибина занурення 90 м
Автономність плавания 28 діб
Екіпаж 52 особи
Розміри
Водотоннажність надводна 1040 т
Водотоннажність підводна 1340 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 79,9 м
Ширина корпусу найб. 7,3 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,3 м
Силова установка
Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни 42БМ6
2 × електродвигуни ПГ84/50+84/50
Гвинти 2
Потужність 2 х 1100 к. с. (дизельні двигуни)
2 х 650 к. с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 102-мм гармата Б-2
Торпедно-
мінне озброєння
6 × 533-мм носових торпедних апарати (10 торпед) та 20 мін типу ПЛТ
ППО 1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармата 21-К

У бойових діях участі не брав. З осені 1945 року перейменований на Л-19 на честь зниклого безвісти човна. У 1949 році перейменований на Б-19. 20 лютого 1959 року виключений зі складу флоту, згодом розібраний на брухт.

Див. також

Джерела

Література

  • Дмитриев В. И. — Советское подводное кораблестроение. — М.: Воениздат, 1990. — 286 с.: 8 л. ил.
  • Ковалев Э. А. — Короли подплава в море червонных валетов. Хроника начального периода советского подводного плавания. 1918—1941 гг. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2006. — 428 с.
  • Морозов М. Э., Кулагин К. Л. . Первые подлодки СССР. «Декабристы» и «Ленинцы». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2010. — С. 90-91. — 160 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-37235-5.
  • Платонов А. В. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 365. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.