Маатен-ас-Сарра

Авіабаза Маатен-ас-Сарра — одна з 13 авіабаз військово-повітряних сил Лівії, розташована на крайньому півдні країни в пустелі Сахара, на території муніципалітету Куфра, за 100 км на північ від кордону з Чадом.[2]

Авіабаза ВПС Лівії Маатен-ас-Сарра[1]
ІАТА: немає   ICAO: HL56
Загальні дані
21°41′15″ пн. ш. 21°49′51″ сх. д.
Тип військовий
Оператор ВПС Лівії
Розташування
південний схід Лівії, 100 км від кордону з Чадом
Висота над р. м. 525 м / 1722 фт
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
01R/19L 7491 2283 асфальт
01L/19R 11013 3357 асфальт

Під час фінальної фази лівійсько-чадського конфлікту Маатен-ас-Сарра була основною авіабазою на півдні країни[3]; вона мала три сучасні злітно-посадочні смуги і місця для стоянки понад 100 бойових літаків.[4] Коли в 1987 році чадська армія атакувала лівійські позиції в північному Чаді під час так званої Війни «Тойот», після серії перемог чадські війська наприкінці серпня нарешті зазнали поразки в Аузу, переважно через ефективні дії лівійської авіації. Перед новим наступом на Смугу Аузу чадське командування вирішило усунути загрозу з боку лівійських ВПС; з цією метою був розроблений план несподіваної атаки на авіабазу Маатен-ас-Сарра, за 100 км північніше лівійсько-чадського кордону. Атака була здійснена 5 вересня 1987 року (див. Битва при Маатен-ас-Сарра) і стала однією з найуспішніших операцій чадських збройних сил у цьому конфлікті; понад 1700 лівійців було вбито і 300 захоплено у полон, знищена велика кількість бойової техніки.[5] Зазнавши руйнівних втрат, деморалізована Лівія погодилася на припинення вогню, яке набрало чинності 11 вересня, завершивши збройну фазу конфлікту.[6]

Примітки

  1. World Aero Data: Matan as Sarra (англ.)
  2. Middle East Military Balance: Libya (PDF). 3 квітня 2006. Архів оригіналу за 14 березня 2007. Процитовано 1 грудня 2007. (англ.)
  3. Vanderwalle, Dirk J. (2006). A History of Modern Libya. Cambridge University Press. с. 148. ISBN 0-521-85048-7. (англ.)
  4. Popper, Steven W. (1989). The Economic Cost of Soviet Military Manpower Requirements. RAND. с. 145. ISBN 0-8330-0934-6. (англ.)
  5. Pollack, Kenneth M. (2002). Arabs at War: Military Effectiveness, 1948–1991. University of Nebraska Press. с. 396. ISBN 0-8032-3733-2. (англ.)
  6. Nolutshungu, Sam C. (1995). Limits of Anarchy: Intervention and State Formation in Chad. University of Virginia Press. с. 222–223. ISBN 0-8139-1628-3. (англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.