Мавринський майдан

Тип – багатовусий (краб). Центральна чаша має три прорізі: південну, західну і північно-східну. Біля західної і північно-східної прорізів є пара четверних вусів, біля південного отвору пара подвійних вусів, які частково розорані. На кінці між кожною парою вусів колись були кільцеві вали: південне кільце – розорано, західне – заїжджене дорогою, північно-східне найбільше – перекопали чорні археологи. Між північно-східними вусами є курган-візир.

Розміри деяких елементів майдану:

• діаметр центральної чаші (овал) – 54-60 м;

• глибина центральної чаші – близько 10 м;

• довжина вусів – 65 м;

• максимальний розмах вусів – 200 м;

• площа – 5,5 га;

• висота над рівнем моря – 71,1 м.[1]

У 1987 році майдан досліджувала археолог Чурилова Л.М. і датувала його II тисячоліттям до н.е. Рішенням Дніпропетровського облвиконкому №424 від 19.11.1990 р. цю споруду занесено в каталог археологічних пам'яток місцевого значення за номером 6348 як майдан.

За деякими припущеннями це - прадавній храм-обсерваторія збудований 8600 років тому. Археологи такі споруди вважають козацькими селітроварнями і не бажають їх вивчати з астрономічної точки зору. Майдани інколи мають по декілька курганів-супутників.

Є також версія, що це залишки жертовника або обсерваторії прадавньої Аратти і взагалі найстаріша споруда на Землі, що збереглася.[2]

Кочові народи вважали майдани святими і обов'язково ховали поряд своїх вождів. Ніколи на самому майдані не було знайдено жодного прадавнього поховання (тому археологи й не можуть їх датувати) – ховали обов'язково поруч, бо ховати на майдані – то святотацтво. Кочовики називали майдани Зоряними храмами.

• 
  Загальна панорама у формi краба
• 
  Iнформацiйний щит
• 
  Краєвид з центру
• 
  Пам'ятка археології "Мавринський майдан"
• 
  Центральна чаша