Мавристи
Маври́сти, або Конгрега́ція свято́го Ма́вра (фр. Congrégation de St. Maur) — французька вчена конгрегація ордену бенедиктинців, що отримала свою назву від св. Мавра (пом. 565), одного з безпосередніх учнів св. Бенедикта; існувала з 1618 року. Була розпущена в 1790 році рішенням французького революційного Установчих зборів.
| Мавристи | |
|---|---|
| Конгрегація святого Мавра | |
| Абревіатура | C.M. |
| Церква | Римо-Католицька Церква |
| Засновник | Дідьє де Ла Кур |
| Утвердження | 1618 р. |
Історія
Засновником товариства мавристів був учений чернець Дідьє де Ла Кур. В 1618 році воно було офіційно затверджене. Новиця, які вступали в конгрегацію, повинні були впродовж п'яти років спеціально вивчати богослов'я і філософію, потім відходили в одну з академій ордена як викладачі або для кабінетних вчених робіт за призначенням пріора. Часто застосовувався принцип поділу праці: один збирав матеріал, інший систематизував його, третій обробляв, четвертий готував до друку, а п'ятий спостерігав за друкуванням і коригував видання. Всі працювали крім турботи про особисту славу, для блага церкви і честі ордену.
На перших порах конгрегація займалася історією ордену, його монастирів і його великих діячів; потім коло робіт було розширене і мавристи зробили великі послуги історії та археології взагалі — збиранням і виданням рукописів з давньої літературі, особливо християнської.
Мавристи часто були змушені вступати в полеміку супроти траппістів, які дивилися на наукові заняття як на справу, несумісну з чернечим званням, і єзуїтів, які у виданні пам'яток літератури позацерковного характеру бачили небезпеку для церкви і «крок до безумовної свободи розуму».
В епоху найбільшого свого поширення маврісти нараховували до 120 монастирів. В епоху першої французької революції конгрегація припинила свою діяльність.
Представники
Найбільш знамениті з мавристів:
- Люк Ашері (1609—1685)
- Жан Мабільон (1632—1707)
- Едмон Мартен (1654—1739)
- Бернар де Монфокон (1655—1741)
- Венсан Тюлье (1685—1736)
Значення
Мавристами зроблені чудові видання, головним чином за рукописами, творів Афанасія Олександрійського, Григорія Богослова, Кирила Єрусалимського, Івана Золотоустого, бл. Августина, Лева Великого, Григорія Двоєслова. Чимало також видано ними пам'ятників і творів, що відносяться до стародавньої історії Греції і Риму та середньовічної історії Візантії та Західної Європи.
Мавристи виробили правила встановлення автентичності місця і часу складання документа, поклали початок палеографії, дипломатиці та іншим допоміжним історичним дисциплінам.
Посилання
- Мавриниане // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Мавристи // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)