Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська

Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська (нім. Magdalena Sibylle von Brandenburg-Bayreuth), (нар. 1 листопада 1612 пом. 20 березня 1687) — бранденбурзька принцеса з династії Гогенцоллернів, донька макграфа Бранденбург-Байройту Крістіана та прусської принцеси Марії, дружина курфюрста Саксонії Йоганна Георга II.

Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська
нім. Magdalena Sibylle von Brandenburg-Bayreuth
Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська
Гравюра Магдалени Сибілли роботи Йоахима фон Зандрарта
16-а курфюрстіна-консорт Саксонії
Початок правління: 8 жовтня 1656
Кінець правління: 22 серпня 1580

Попередник: Магдалена Сибілла Прусська
Наступник: Анна Софія Данська

Дата народження: 1 листопада 1612(1612-11-01)
Місце народження: Байройт, Бранденбург-Байройт
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 20 березня 1687(1687-03-20) (74 роки)
Місце смерті: Дрезден, курфюрство Саксонія, Священна Римська імперія
Чоловік: Йоганн Георг II
Діти: Сибілла Марія, Ердмута Софія, Йоганн Георг
Династія: Гогенцоллерни, Альбертинська лінія Веттінів
Батько: Крістіан Бранденбург-Байройтський
Мати: Марія Прусська

Біографія

Народилась 1 листопада 1612 року у Байройті. Була четвертою дитиною та третьою донькою в родині маркграфа Байройту Крістіана та його дружини Марії Прусської. Мала старшу сестру Анну Марію. Інші діти померли немовлятами до її народження. Згодом сімейство поповнилося п'ятьма молодшими дітьми, з яких вижили сини Ердман Август та Георг Альбрехт. Резиденцією сім'ї був Байройтський замок.[1]

У віці 26 років Магдалена Сибілла стала дружиною 25-річного курпринца Саксонії Йоганна Георга, який доводився їй кузеном. Весілля пройшло 13 листопада 1638 у Дрездені. У подружжя з'явилося троє дітей:

Мала дружні стосунки зі шведською королівською сім'єю і в 1639 році своїм листом шведському воєначальнику зуміла захистити від руйнування саксонське місто Пірна.

У жовтні 1656 чоловік Магдалени Сибілли став правлячим курфюрстом Саксонії, а сама вона — курфюрстіною-консортом. Правління ознаменувалося економічним відновленням країни після Тридцятилітньої війни. В той же час приділялось багато уваги розвитку культури. Дрезден став європейським центром мистецтва і музики, особливо релігійної. Так, був відроджений дрезденський придворний оркестр, до Саксонії були запрошені численні музики з Італії.[2] Двір відзначався пишністю, проводились численні святкування.[3] Значні витрати спричинили у 1660 році загрозу банкрутства країни. Це призвело до політичної залежності Саксонії від французького короля Людовіка XIV, який виплачував великі субсидії курфюрсту. Втім, після смерті Йоганна Георга у 1680 році, все одно залишились численні борги.

Магдалена Сибілла після смерті чоловіка жила у своїх удовиних резиденціях у Фрайберзі та Кольдіці. Також відвідувала Дрезденський палац. Її син, ставши курфюрстом, вдвічі скоротив розмір двору і всіляко намагався економіти на будівництві та святкових заходах, створивши натомість постійну армію.[4] Внутрішньою політикою він нехтував, віддаючи перевагу війні та полюванню, наслідком чого став надзвичайний розвиток корупції.

Курфюрстіна пішла з життя 20 березня 1687 року у Дрездені. Була похована поруч із чоловіком у північній каплиці Фрайберзького собору.[5]

Генеалогія

Йоакім II Гектор
 
Магдалена Саксонська
 
Йоакім Ернест Ангальтський
 
Агнеса Барбі-Мюлінґенська
 
Альбрехт I
 
Анна-Марія Брауншвейг-Каленберг-Геттінгенська
 
Вільгельм Юліх-Клеве-Берг
 
Марія Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Георг Бранденбурзький
 
 
 
 
 
Єлизавета Ангальт-Цербстська
 
 
 
 
 
Альбрехт Фрідріх Прусський
 
 
 
 
 
Марія Елеонора Клевська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіан Бранденбург-Байройтський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Прусська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Магдалена Сибілла
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Згодом був відомий як Старий замок Байройту.
  2. Heinrich Theodor Flathe: Johann Georg II., Kurfürst von Sachsen. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, стор. 381–383. (нім.)
  3. Karlheinz Blaschke: Johann Georg II. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 526. (нім.)
  4. Heinrich Theodor Flathe: Johann Georg III., Kurfürst von Sachsen. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, стор. 383. (нім.)
  5. Фрайберзький собор (англ.)

Література

  • Franz Otto Stichart: Galerie der Sächsischen Fürstinnen. Biographische Skizzen sämmtlicher Ahnfrauen des Königlichen Hauses Sachsen. Fleischer, Leipzig 1857.
  • Fritz Roth: Restlose Auswertungen von Leichenpredigten für genealogische und kulturhistorische Zwecke. Selbstverlag, Boppard/Rhein 1980, Bd. 10, стор. 492.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.