Ердмута Софія Саксонська

Народилась 25 лютого 1644 року у Дрездені. Була другою дитиною та другою донькою в родині курпринца Саксонії Йоганна Георга та його дружини Магдалени Сибілли Бранденбург-Байройтської. Мала молодшого брата Йоганна Георга, старша сестра Сибілла Марія померла немовлям до її народження. Їхній дід з батьківського боку, Йоганн Георг I, в цей час правив Саксонією; дід по материнській лінії, Крістіан, керував маркграфством Байройт.

У жовтні 1656 року батько успадкував трон Саксонії і став курфюрстом. Двір при ньому відзначався пишністю. Дрезден став європейським центром мистецтва і музики, особливо релігійної.

Портрет Крістіана Ернста

Ердмута Софія отримала ретельну та всебічну освіту у галузі релігії, іноземних мов, історії та математики. Її вихованням, окрім інших, займався придворний проповідник і теолог Якоб Веллер. Вже у віці 11 років принцеса писала церковні гімни і ґрунтовно вивчала державну та релігійну історію. Дівчина була блискучою партією. Її змальовували як гарну, освічену, культурну, привабливу наречену із багатим посагом.[1]

У віці 18 років взяла шлюб із маркграфом Бранденбург-Байройту Крістіаном Ернстом, своїм однолітком. Наречений доводився їй кузеном. Вінчання пройшло 29 жовтня 1662 у Дрездені. З нагоди весілля, яке урочисто святкувалося кілька тижнів, відбулися прем'єри зингшпіля «Софія» Зіґмунда фон Біркена та опери «Париж» Джованні Бонтемпі.[2] Крістіан Ернст презентував молодій дружині замок Кольмдорф.

Резиденцією подружжя був Байройтський замок. Дітей не мали.

У Байройті маркграфиня, яка вважалася однією з найосвіченіших жінок свого часу, продовжувала активно займатися науковими дослідженнями і щодня після молитви проводила «історичний коледж» (нім. Geschichtskolleg). Її перша робота «Handlung von der Welt Alter, des Heiligen Römischen Reichs Ständen, und derselben Beschaffenheit» була раннім твором епохи Просвітництва, в якому містилася біблійна хронологія, таблиці правителів і список важливих німецьких навчальних закладів. Ердмута Софія критично ставилася до кальвінізму, виступала за баланс між протестантськими та католицькими імперськими володіннями, хоча її посмертно опублікована основна праця «Sonderbare Kirchen-, Staat- und Weltsachen» визнавала чисельну перевагу католицьких станів у рейхстазі. Була близька до буколічної поезії Біркена, чий «Пегнесський квітковий орден» підтримував відносини із «Плодоносним товариством».[2]

Байройтський замок

Разом з тим, розпещеній життям у Дрездені, Ердмуті Софії незабаром, здається, набрид Байройт і, особливо, її шлюб з Крістіаном Ернстом, якого вона набагато перевершувала розумом і красномовством. Жінка мала романи з придворними юнкерами, і маркграф часом прагнув розлучитися.[1] Втім, Ердмута Софія, яка підкреслено пропагувала науку, мистецтво і культуру, користувалася великою популярністю як у Саксонії, так і в Бранденбург-Байройті, і шанувалася як «мати країни».[2]

Померла у Байройтському замку у віці 26 років після тривалої хвороби, пов'язаної з обміном речовин. Була похована у міській кірсі Байройту.[3]

Крістіан Ернст за сім місяців після цього одружився з вюртемберзькою принцесою Софією Луїзою.

• Handlung Von der Welt Alter, Des Heiligen Römischen Reichs Ständen, und derselben Beschaffenheit, Bayreuth 1666, 2. Aufl. – Leipzig 1674;
• Sonderbare Kirchen-, Staat- und Weltsachen, Nürnberg 1676.

• Uta Deppe: Die Festkultur am Dresdner Hofe Johann Georgs II. von Sachsen (1660-1679), Kiel 2006
• J.W. Holle: Die Fürstengrüfte der Hohenzollern zu Kulmbach, Bayreuth und Himmelkron, Bayreuth 1845, 27f.
• Michael Peters: ERDMUTHE SOPHIA. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon. Band 28, Bautz, Nordhausen 2007, ISBN 978-3-88309-413-7, ст. 607–609.

• Альбертинська лінія Веттінів (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Ердмути Софії Саксонської (англ.)
• Генеалогія Крістіана Ернста Бранденбург-Байройтського (англ.)