Магнетоплюмбіт

Магнетоплюмбі́т (рос. магнетоплюмбит; англ. magnetoplumbite; нім. Magnetoplumbit m) мінерал, оксид свинцю, манґану та заліза.

Магнетоплюмбіт
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[1][2]
IMA-номер IMA2020 s.p.
Хімічна формула PbFe³⁺₁₂O₁₉
Nickel-Strunz 10 4.CC.45
Ідентифікація
Колір чорний, сіро-чорний
Сингонія гексагональна
Спайність досконала
Твердість 6,5
Колір риси темно-коричнева
Густина 5,517
Інші характеристики
Названо на честь свинець[3],
магнетизм
Типова місцевість Лангбан[3]
 Магнетоплюмбіт у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: 1. За Є. Лазаренком: PbFe12O19. 2. За К.Фреєм: Pb(Mn, Fe)6O10.

Склад у % (з родов. Лонґбан): PbO — 20,02; Fe2O3 — 52,22.

Домішки: Mn2O3, TiO2, MnO, Al2O3.

Сингонія гексагональна.

Вид дигексагонально-дипірамідальний.

Густина 5,517.

Твердість 6,5.

Спайність досконала. Кристали гостропірамідальні.

Колір чорний, сіро-чорний.

Риса темно-коричнева. Сильно магнітний.

В районі Лангбан (Швеція) зустрічається з марганцевистим біотитом. Названий за магнітними властивостями і вмістом свинцю (G. Aminoff, 1925).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Магнетоплюмбіт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Магнетоплюмбіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.