Магнітогідростатична сепарація

На відміну від МГД-сепарації в даному випадку електричне поле в рідині не створюється. Як парамагнітні рідини (ПМР) використовуються розчини парамагнітних солей заліза, мангану (марганцю), нікелю і кобальту (FeCl₃; FeCl₂•4H₂O; FeSO₄•7H₂O; FeBr₂; MnCl₂•4H₂O; Mn(NO₃)₂; NiBr₂; NiSO₄; CoBr₂; CoSO₄), а також рідкісноземельних елементів (GdBr₃; EuBr₃; DyBr₃; ErBr₃; TbBr₃; HoBr₃). Магнітні властивості парамагнітних розчинів і їх густина залежать від концентрації розчиненого у воді парамагнетика.

При МГС-сепарації розділення матеріалу здійснюється в шарі парамагнітної рідини, яка обважена до необхідної густини і «висить» між полюсами магніту. Полюсні наконечники для створення в МГС-сепараторі неоднорідного магнітного поля мають гіперболічну форму. Вихідний матеріал завантажується на поверхню парамагнітної рідини, яка пропускає важкі частинки і затримує легкі. Таким чином, МГС-сепаратор (рис.) є своєрідним гравітаційним ситом. Невеликий ґрадієнт поля в горизонтальному напрямку або нахил апарата під кутом 1–2º забезпечує транспорт легких частинок.

При ферогідростатичній (ФГС) сепарації розділення мінералів здійснюється за тими ж ознаками, що й при МГС-сепарації, але як розділове середовище використовується не розчин парамагнітної рідини, а феромагнітна рідина.

• Магнітне збагачення корисних копалин
• Гравітаційне збагачення корисних копалин
• Магнітогідростатика
• МГС-сепаратор

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Смирнов В. О., Білецький В. С. Гравітаційні процеси збагачення корисних копалин. Навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. — 300 с.
• Смирнов В. О., Сергєєв П. В., Білецький В. С. Технологія збагачення вугілля. Навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2011. — 476 с.