Магушинець Іван Іванович

Іва́н Іва́нович Магу́шинець (нар. 15 червня 1946, с. Либохора, Сколівський район, Львівська область) український філолог, романіст, професор кафедри іспано-італійської філології Інституту філології Київського університету імені Тараса Шевченка. Кандидат філологічних наук з 1975 р. Володіє більшістью романських мов, а також німецькою, англійською, класичною та середньовічною латиною.

Магушинець Іван Іванович
Народився 15 червня 1946(1946-06-15) (75 років)
с. Либохора, Сколівський район, Львівська область
Країна  Україна
Національність українець
Діяльність філолог
Alma mater Київський Університет імені Тараса Шевченка
Галузь романістика, порівняльне мовознавство
Заклад Київський Університет імені Тараса Шевченка
Посада професор
Звання професор
Ступінь кандидат філологічних наук
Відомий завдяки: експериментальні романські групи

Біографія

Іван Іванович Магушинець народився 15 червня 1946 року в селі Либохора на Львівщині. У 1969 році закінчив факультет романо-германської філології Київського університету одразу з двох спеціальностей «німецька філологія» та «французька філологія». З цього ж року працює в університеті як референт відділу міжнародних зв'язків, викладач, старший викладач, доцент кафедри романської філології. Був заступником декана факультету романо-германської філології, начальником Управління міжнародних зв'язків (1984-86 рр.). Захистив кандидатську дисертацію на тему «Становлення та розвиток інхоативних конструкцій в іспанській мові» (1975 р.).

Обіймає посаду професора кафедри іспано-італійської філології Інституту філології Київського університету імені Тараса Шевченка.

Має 10 грамот та відзнак ректора університету.


Наукова діяльність

Наукові інтереси Магушинця пов'язані з порівняльно-історичними дослідженнями романських мов та дидактикою іноземних мов, зокрема одноразовим паралельним вивченням кількох мов. Під його керівництвом захищено 12 кандидатських дисертацій.

Експериментальні романські групи

Разом зі своїм колегою-філологом К. М. Тищенком стає ініціатором створення в 1985 році експериментальних романських груп (ЕРГ), організованих для дослідження низки методичних проблем викладання мов. Окрім основної іноземної мови, слухачі цих груп вивчали паралельно (доти вважалося, що таке в принципі неможливо) по 4 романські мови, наприклад, до англійської — ще французьку, італійську, іспанську, португальську. Всупереч сумнівам скептиків, десятки студентів цих груп склали державні іспити з усіх цих мов у 1989 і 1991 рр. До речі, це були перші — і чи не єдині — відкриті іспити в університеті. Публікації про групи ЕРГ див. у списку основних праць.

Основні праці

  • Французька мова для вступників до вузів (за спеціальністю «Французька мова»). — К.,1982;
  • Аналітичне читання з італійської мови і літератури для студентів вузів. — К., 2003;
  • Вступ до риторики. — К.,2003;
  • Самоучитель итальянского языка. — К., 2003;
  • Lettura Analitica. — К., 2004.

Праці про експериментальні романські групи

  • О комплексном изучении языков // Вестник КГУ. Ром.-герм. фил. Вып. 20. — К.: КГУ, 1986 (0,3 д.а.). Співавтор К. М. Тищенко.
  • Роль интенсивного этапа в многоаспектном преподавании иностранных языков // Сб. науч. трудов МГПИИЯ. № 280. — Москва: МГПИИЯ, 1986 (0,5 д.а.). Співавтори Г. Крючков, К. М. Тищенко.
  • Экспериментальная романская группа ЭРГ: освоение резервов интенсификации // Вестник КГУ. Ром.-герм. фил. Вып. 22. — К.: КГУ, 1988 (0,4 д.а.). Співавтор К. М. Тищенко.
  • Программа комплексного изучения четырех романских языков. — К.: КГУ, 1988 (1,0 д.а.). Співавтор К. М. Тищенко.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.