Мадемуазель Марс
Мадемуазель Марс (фр. Anne-Françoise-Hippolyte Boutet Salvetat, *9 лютого 1779, Париж — †20 березня 1847, Париж) — сценічне ім'я французької акторки. ЇЇ справжнє ім'я — Анн-Франсуаз-Іпполіта Буте-Сальвета.
| Мадемуазель Марс | |
|---|---|
| фр. Mademoiselle Mars | |
 Портрет мадемуазель Марс,гравюра Клода Ніко з портрету художника Ежена Деверія, 1820 р. | |
| Ім'я при народженні | Anne-Françoise-Hippolyte Boutet Salvetat |
| Народилася |
9 лютого 1779 Париж, |
| Померла |
20 березня 1847 (68 років) Париж |
| Поховання | |
| Громадянство |
 Франція |
| Національність | француженка |
| Місце проживання | Париж |
| Діяльність | акторка театру Комеді Франсез |
| Відома завдяки | акторка |
| Відомі учні | Léocadie Dozed |
| Знання мов | французька[1] |
| Посада | Sociétaire of the Comédie-Françaised |
| Термін | 1799 −1841 |
| Батько | Jacques Marie Boutetd |
| Мати | Madame Marsd |
| Брати, сестри | Alphonse Pierre Salvetatd і Noël Boutet de Monveld |
| У шлюбі з | Nicolas Bronnerd |
| Діти | Louise Bronnerd |
.JPG.webp)
Життєпис
Вона — позашлюбна дочка акторки Жанни-Марі Сальвета (1748–1838). За переказами, мати мала сильний південний акцент, що не сприяло її успіху у примхливої паризької публіки. Сценічний псевдонім матері — мадам Марс (тобто заміжня жінка Марс). Дочка переробила цей псевдонім на мадемуазель Марс, під яким і увійшла в історію театрального мистецтва.
Акторську майстерність опановувала під керівництвом актора Конта. Дебют — у 1794 р. в п'єсі Мольєра «Тартюф».
У 1799 р. разом зі своєю старшою сестрою Марі-Луїз вступила до трупи театру Комеді Франсез. Праця в цьому театрі склалася досить вдало. Акторка пропрацювала там до 60 років.
Грала як у п'єсах доби класицизму, так і у перших п'єсах доби романтизму. Запам'яталась як чудова виконавиця ролей молодих і чистих дівчат. Її сценічне амплуа — інженю.
Окрім акторської діяльності займалася викладанням акторської майстерності.
У 1841 р. покинула сцену. Померла в Парижі.
Меморіальні та театральні речі акторки наприкінці 19 ст. придбав для своєї збірки колекціонер з Росії — Бахрушин Олексій Олександрович . Пізніше ця колекція стане підмурками першого у світі театрального музею.
Див. також
Джерела
- Eduard Maria Oettinger. Mademoiselle Mars et sa cour. 1858
- ж «Театральная жизнь», № 6, 1991