Маджд аль-Даула

Походив з династії Буїдів. Син старшого еміра Факра аль-Даули та Сайїди Ширін. Народився у 993 році, напевне у місті Рей. При народженні отримав ім'я Ростам, згодом додав до нього Абу Талеб. Після смерті батька у 997 році успадкував Рей та північній області Персії (Ґорґан і Табаристан). Тоді ж взяв ім'я Маджд аль-Даула. З огляду на малолітство еміра державними справами стала керувати його мати. Того ж року Зіяриди відняли у Буїдів області Табаристан і Ґорґан.

У 1006 році повалив регентсво матері, яка втекла доі ншого сина Шамс аль-Даули. З загоном останнього та курдських вояків Сайїда Ширін взяла в облогу Рей, який невдовзі захопила, запроторивши Маджда до фортеці Табарака. У 1007 році його було звільнено, проте влада збереглася у матері. У 1008 році Маджда аль-даулу оголошено шахіншахом. Проте у 1009 році під військовим тиском свого родича Бахи аль-Даули, еміра Іраку та Фарсу, відмовився від цього титулу та визнав зверність останнього. Втім вже у 1012 році після смерті Бахи аль-Даули оголосив себе старшим еміром.

У перських записах є згадках, що деякий час Маджд аль-Даула страждав психичною хворобою, вважаючи себе коровою (за іншими відомостями емір лише страждав на тяжку форму меланхолії). Від хвороби його вилікував Ібн Сіна, який прибув до Рея у 1014 році.

У 1016 році в Казвіні повстан деламітський військовик Ібн Фулад. Невзмозі здолати його Маджд аль-даула звернувся до свого васала Абу Джафара Мухаммада Баввандіда, володаря невеличкою частки в Табаристані, який повалив Ібн Фулада та захопив Казвін. Натомість Ібн Фулад в союзі з Зіяридами взяли в облогу Рей, змусивши Маджда аль-Даули надати формальний дозвіл на захоплення Ісфагану. Але у війні з Какуїдами, правителями цього міста, Ібн Фулад загинув. Разом з тим постійними війнами в еміраті Маджд аль-Даули скористалися Саларіди, що захопили Занджар, Абхар, Сухаравард.

У 1023 році почав новий конфлікт з родом Какуїдів, які захопили Гамадан, стали погрожувати Рею, почалися вторгнення до Табаристану. Це ще більше послабило Маджда аль-Даулу, в цей час Баваніди стали майже повністю незалежними. У 1028 році спільно з Баванідами відправив військо проти Какуїдів, проте останні здобули рішучу перемогу у битві при Негавенді.

У 1028 році після смерті матері став повністю самостійним, проте не впорався з керування. Проти нього повстали вожді дейламітів, військовики. За цим обставин він звернувся по допомогу до Махмуда Газневі. який прибув на північ Персії, придушив повстання проти Маджд аль-Даули. У 1029 році повалив самого еміра, незабаром стративши у Реї або той помер від хвороб чи голоду у м. Газні. Володіння Буїдів в Реї було приєднано до держави Газневідів.

• Madelung, W. (1975). «The Minor Dynasties of Northern Iran». In Frye, R. N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 198—249. ISBN 978-0-521-20093-6.
• Bosworth, C. E. (1975). Iran under the Buyids. In Frye, R. N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 250—305. ISBN 0-521-20093-8.