Мазарюк Сергій Пилипович

На військову службу вступив у 1915 р. Останнє звання у російській армії — підпоручик (артилерії).

В українській армії з 1917 року. У 1920-1921 роках — командир батареї 4-ї гарматної бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР. 1 листопада 1921 року відмовився брати участь у Другому зимовому поході на чолі 2-го гарматного куреня через жахливий стан забезпечення Повстанської армії[1]. Станом на 15 вересня 1922 року — приділений до штабу 4-ї Київської стрілецької дивізії. Подальша доля невідома.

Пам'ятник старшинам Армії УНР уродженцям м. Києва на якому викарбувано ім'я Сергія Мазарюка

28 травня 2011 року у мікрорайоні Оболонь було відкрито пам'ятник «Старшинам Армії УНР — уродженцям Києва». Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена «Хрест Симона Петлюри». Більш ніж двометровий «Хрест Симона Петлюри» встановлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам). Серед іншого вигравіруване й ім'я Сергія Мазарюка.

• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
• ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923