4-та Київська стрілецька дивізія Армії УНР

4-та Київська стрілецька дивізія Армії УНР — піхотна дивізія армії УНР, створена як Київська збірна дивізія (група) із частин Київської групи, 9-ї стрілецької, Гуцульського полку морської піхоти; сформована 15 листопада 1920 р, під командуванням генерала-хорунжого Ю.Тютюнника.

4-та Київська стрілецька дивізія Армії УНР
Командир дивізії генерал-хорунжий А. Вовк.
На службі 1920 1921
Країна УНР
Належність Армія УНР
Вид Сухопутні війська
Війни/битви Українсько-радянська війна 1917-21
Другий зимовий похід
Командування
Визначні
командувачі
генерал-хорунжий Тютюнник Юрій Йосипович
полковник Вовк Андрій Миколайович
генерал-хорунжий Янченко Володимир Ананійович

Відділ складався з військових частин:

  • 5-й піший збірний полк
  • 5-й кінний полк
  • 5-й гарматний полк

Після переформування 25 травня 1920 р. перейменована у 4-ту Київську стрілецьку дивізію.

Склад дивізії:

  • 10-та стрілецька Київська бригада
  • 11-та стрілецька Київська бригада
  • 12-та стрілецька Київська бригада
  • 4-й кінний Київський полк
  • 4-та гарматна Київська бригада (формувалася)
  • 4-й технічний курінь.

Склад дивізії на 1921 р.:

  • 10-та стрілецька Київська бригада(28-30-й стрілецькі курені)
  • 11-та стрілецька Київська бригада(31-й стрілецький курінь)
  • 4-й кінний Київський полк
  • 4-та гарматна Київська бригада
  • 4-й технічний курінь.

Другий зимовий похід

Восени 1921 року 4-та київська дивізія УНР склала основу Повстанчої армії. Наказом від 25 жовтня 1921 року почалося формування збірної Київської дивізії. Начальником дивізії став генерал Янченко, начальником штабу — підполковник Лушненко. Наказом від 27 жовтня призначалися командири частин: гарматної бригади — полковник Русанів, 1-го гарматного куреня — сотник Вітко, 2-го гарматного куреня — сотник Мазарюк, 1-го куреня — сотник Шевченко, 2-го куреня — підполковник Климач, 3-го куреня — сотник Бабиченко, 4-го куреня — сотник Григоряк, 5-го куреня — підполковник Минаківський, технічної сотні — сотник Скорняков, начальник штабу 1-ї бригади — сотник Сіткевич, начальник штабу 2-ї бригади — сотник Янішевський, дивізійний інженер — підполковник Копац, начальник постачання — урядовець Хоха, дивізійний лікар — сотник Плітас.[1]

Військовики дивізії

Капелани Дивізії

Біографії військовиків дивізії — Героїв Базару

Дзячківський Іван Вікентійович

Іва́н Віке́нтійович Дзячкі́вський (нар. 1892 — †22 листопада 1921) — вояк Армії УНР. Учасник Другого Зимового походу, розстріляний більшовиками після бою під Малими Міньками.

Народився 1892 року в Торчині Луцького повіту Волинської губернії (нині селище міського типу Луцького району Волинської області). Українець. Селянин. Закінчив двокласну школу. Писар суду. Безпартійний.

Служив у Червоній армії. 1919 року під Луцьком потрапив у полон «до поляків». Був інтернований у табір міста Александров Куявський в центральній Польщі.

Під час Другого Зимового походу — писар інспекторського відділу штабу 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії.

Розстріляний 22 листопада 1921 року у місті Базар. Реабілітований 25 березня 1998 року[2].

Луб'яний Василь Онуфрійович

Василь Онуфрійович Луб'яний (1896 пом. 22 листопада 1921) бунчужний Армії УНР.

Народився в селі Юшків Ріг Таращанського повіту Київської губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську школу. Безпартійний.

В українській армії з 1918 року. Інтернований у табір м. Александров Куявський. Стояв на обліку в кулеметній сотні 16-го куреня 6-ї дивізії. Під час Другого Зимового походу — бунчужний кулеметної сотні 4-ї Київської дивізії. У полон потрапив близько 16.00 год. 17 листопада під с. Малі Миньки.

Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар

Реабілітований 25 березня 1998 р.

Мон За Літ

Мон За Літ, Момзаліт (1885 м. Харбін 22 листопада 1921 м. Базар) — козак 4-ї Київської дивізії.

Китаєць. Освіти і спеціальності не мав. Якийсь час жив у м. Казань, де працював чорноробочим (до 1918 р.). Безпартійний. У Червоній армії не служив. В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу — козак 4-ї Київської дивізії. Потрапив у полон 17 листопада під с. Малі Миньки.

Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.

Кавалер Ордену Симона Петлюри.

Редкин Максим Григорович

Максим Григорович Редкин (1900, м. Херсон 22 листопада 1921 р.) — воїн Армії УНР, учасник Другого зимового походу.

Український міщанин. Закінчив початкове училище (в м. Херсон). Чорноробочий, безпартійний.

В Армії УНР із 1919 р. Інтернований в одному з польських таборів. Під час Другого Зимового походу — козак 4-ї Київської дивізії.

Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.

Синиця Стефан

Синиця Стефан (*1887, с. Узин, Васильківський повіт, Київська губернія 22 листопада 1921, Базар) старшина Армії УНР, начальник господарчої частини 4-го Сірожупанного полку 1-ї Рекрутової дивізії.

Безбатченко. Закінчив двокласне училище та Київську школу прапорщиків. Учителював. Від 1918 в українській армії. 1920 року служив у 3-й Залізній дивізії на посаді помічника обозного 21-го куреня, начальником штабу якого був Василь Прохода. Під час Другого зимового походу — помічник начальника господарчої частини 5-го куреня 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії.

16 листопада потрапив у полон під с. Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 року.

Сокрут Наум Аврамович

Сокрут Наум Аврамович (1 грудня 1891, слобода Нижня Сироватка, Сумський повіт, Харківська губернія 22 листопада 1921, м. Базар). Українець. Селянин. Закінчив Сумське сільськогосподарське училище (в 1912 р.) та 2-гу Іркутську школу прапорщиків. Спеціальність — агроном. Штабс-капітан царської армії (командир інженерної роти) 4-ї Сибірської стрілецької дивізії. Партійність — «петлюрівець» (так вказав у анкеті). В Армії УНР із 1 січня до листопада 1919 р. (був січовим стрільцем), коли потрапив у полон до денікінців, з якими пізніше був інтернований до табору м. Александров Куявський. У 1920 р. воював у складі Київської дивізії, з якою відступив у Польщу, де знову був інтернований у табір м. Александров Куявський. Під час Другого Зимового походу — ройовий технічної сотні 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада. Розстріляний 22 листопада 1921 у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Тимощук Михайло Іванович

Миха́йло Іва́нович Тимощу́к (*1899, село Велика Березна, Заславський повіт, Волинська губернія — †22 листопада 1921, м. Базар) — український військовик.

Народився 1899 року в селі Велика Березна Заславського повіту Волинської губернії (нині Полонського району Хмельницької області). Українець. Селянин. Закінчив двокласне училище. Безпартійний.

В Армії Української Народної Республіки із 7 березня 1919 року. Під час Другого Зимового походу — козак гарматної бригади 4-ї Київської дивізії. Потрапив у полон до більшовиків 17 листопада. Розстріляний 22 листопада 1921 року у місті Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 року.

Тронько Оксентій Іванович

Оксентій Іванович Тронько (3 лютого 1890 23 листопада 1921) — фельдшер Армії УНР.

Народився у с. Соколюк Чеботарівської волості, Ольвіопольського повіту, Подільської губернії. Українець. Селянин. Закінчив двокласне училище та фельдшерську школу. Безпартійний.

В Армії УНР із 1919 р. Інтернований у таборі м. Вадовиці (Польща). Під час Другого Зимового походу — фельдшер 4-ї Київської дивізії. Будучи пораненим, 17 листопада потрапив у полон коло с. Звіздаль.

Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Примітки

  1. Лицарі Зимових походів. 1919—1922 рр./ Я.Тинченко. — К.: «Темпора», 2017. — сс. 159—160. ISBN 978-617-569-302-5
  2. Арк. 79 — 79 зв. У списку розстріляних і реабілітаційному висновку — Дзячковський

Джерела

  • Шандрук П. Українська армія в боротьбі з Московщиною (18 жовтня — 21 листопада 1920 р.) // За державність. — Зб. 4. — Каліш, 1935 . — С. 201—236.
  • Тинченко Я. Армії Україні 1917—1920 рр. — М:. ВД ТМ, 2002
  • Рейд у вічність
  • Роман КОВАЛЬ. Рейд у вічність. Документи
  • Державний архів СБУ, арх. 74629 фп., Арк. 105 — 105 зв.
  • Тернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступ. слово Р.Коваля. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2007 . — 404 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.