Мазепа Іван Ілліч
Іван Ілліч Мазепа (25 травня 1906, село Ярошівка Прилуцького повіту Полтавської губернії, тепер село Українське Талалаївського району Чернігівської області — 12 вересня 1974, місто Київ) — український вчений-зоолог, радянський партійний діяч, 2-й секретар Львівського обкому КП(б)У, міністр кінематографії УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1952—1954 р. Кандидат педагогічних наук, виконувач обов'язків професора.
| Мазепа Іван Ілліч | |
|---|---|
 | |
| Народився |
25 травня 1906 село Ярошівка Прилуцького повіту Полтавської губернії, тепер село Українське Талалаївського району Чернігівської області |
| Помер |
12 вересня 1974 (68 років) місто Київ |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний діяч |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
 |
Біографія
Народився у родині селянина-середняка у селі Ярошівка (за іншими даними — у селі Рябухи) Прилуцького повіту Полтавської губернії. Закінчив у 1923 році семирічну школу, а у 1925 році — Роменську сільськогосподарську профшколу. У 1924 році вступив до комсомолу.
У 1925—1929 р. — студент природничого факультету Полтавського інституту народної освіти.
У 1929—1941 р. — на викладацькій роботі в Полтавському державному педагогічному інституті: старший лаборант кабінету зоології, асистент, у 1932—1933 — керівник агробіологічного відділу, у 1933—1934 — декан біологічного, хімічного та географічного відділів, у 1934—1935 — декан біохімічного факультету, завідувач кафедри зоології, у 1938—1939 — декан природничого факультету, заступник директора інституту з навчальної і наукової роботи.
У 1941 році був евакуйований у східні райони РРФСР, працював лектором Тюменського міського комітету ВКП(б), був начальником Політвідділу Красногорської машинно-тракторної станції (МТС) Ісетського району Омської області РРФСР.
У 1943 році — лектор ЦК КП(б)У.
У 1943—1944 р. — секретар Полтавського обласного комітету КП(б)У з пропаганди.
У 1944—1946 роках — секретар Львівського обласного комітету КП(б)У з пропаганди.
У січні 1946 — 1948 р. — 2-й секретар Львівського обласного комітету КП(б)У.
У 1948 р. — завідувач відділу науки і культури Управління кадрів КП(б)У.
У січні 1949 — 1951 р. — заступник голови правління Українського республіканського Товариства для поширення політичних і наукових знань. У 1949 році захистив кандидатську дисертацію на вчений ступінь кандидата педагогічних наук «Куток живої природи в середній школі».
11 січня 1951 — 1953 р. — міністр кінематографії Української РСР.
У 1953—1956 роках — заступник міністра культури Української РСР.
Потім працював на викладацькій роботі в Київському державному педагогічному інституті та Київському державному університеті імені Шевченка. У 1956—1965 р. — доцент, а у 1965—1974 р. — в.о. професора кафедри зоології безхребетних Київського державного університету імені Шевченка. Сфера наукових досліджень: вивчення шкідників лісу, особливо п'ядунів. Розробляв ряд питань з методики викладання зоології у вищій та середній школах.
У 1972 — вересні 1974 р. — декан біологічного факультету Київського державного університету імені Шевченка.
Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Нагороди
- орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
- медалі