Мазсалаца

Мазсалаца (латис. Mazsalaca, нім. Salisburg) — невелике місто в Валмієрському районі Латвії.

Мазсалаца
Залісбурзький палац

Герб
Мазсалаца
57°51′37″ пн. ш. 25°03′21″ сх. д.
Країна Латвія
Регіон Ліфляндія
Край Мазсалацський край
Перша згадка 1533
Площа
  Загалом 3 км²
Висота 55 м
Населення (2016)[1]
  Загалом 1326 ос.
  Густота 442 осіб/км²
Часовий пояс EET (UTC+2)
  Літній час EEST (UTC+3)
Сайт www.mazsalaca.lv
Мазсалаца на Вікісховищі

Назва

Історія

Назва Мазсалаца зустрічається в 1861 році, коли з'явилися перші побудовані будинки. Поселення виникло завдяки вигідному географічному положенню. Ще зі стародавності тут було перехрестя великих доріг Руїєна Айнажі і Валмієра Пярну, а також великої кількості місцевих путівців.

Перші сліди поселень відносяться до рибацького селища кінця середнього неоліту (близько 5000 р. до н. е.). Пізніше це місце заселяється лівами. В топоніміці краю багато слідів лівського впливу, наприклад назва ріки Салаца.

До 1918 кількість жителів містечка досягала 1100 осіб, що жили в 80 будинках. Через 10 років у Мазсалаці, який на той час отимав статус міста, вже жило 1210 осіб у 87 будинках.

Головна церква міста, уперше згадана в 1533 — церква св. Марії, зруйнована під час Польсько-Шведської війни. У 1697 за наказом шведського короля Карла XI — відновлена. В 1890 на її місці побудували лютеранську церкву св. Анни[2].

Керівництво містом здійснює міське самоврядування, головою якого з 1987 року є Оярс Бекеріс.

Уродженці

Цікаві факти

У жовтні 2009 року шведська телекомунікаційна компанія Tele2, що працює в Латвії, здійснила незвичайну рекламну акцію: поруч із Мазсалацею було інсценоване падіння невеликого метеорита: виритий кратер, застосовані піротехнічні ефекти. У підсумку новина про падіння метеорита протягом доби після 25 жовтня привернула широку увагу світового співтовариства. Однак уже через декілька днів було оголошено, що історія з метеоритом — розіграш, що, за словами представника Tele2, мав «надихнути латвійське суспільство» і привернути увагу до позитивних місцевих новин.[3][4]

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.