Майборода Володимир Анатолійович

Володи́мир Анато́лійович Ма́йборода (9 липня 1967(19670709) 8 квітня 2018) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Майборода Володимир Анатолійович
 Старший прапорщик
Загальна інформація
Народження 9 липня 1967(1967-07-09)
Мелітополь
Смерть 8 квітня 2018(2018-04-08) (50 років)
Зайцеве
Псевдо «Май»
Військова служба
Роки служби 2015—2018
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 24 ОМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Народився 1967 року в місті Мелітополь (Запорізька область). Дитинство пройшло у селищі Переможне (Якимівський район). Одружився, переїхав до Мелітополя.

Навесні 2014 року брав участь у діяльності Самооборони Мелітополя — чергував на блокпостах на кримському та донецькому напрямках. З літа 2015-го проходив службу в батальйоні НГУ «Донбас», звільняв Широкине. В жовтні 2016 року з побратимами перейшов у 16-й батальйон 58-ї бригади, воював в Авдіївці, брав участь у блокаді торгівлі з ОРДЛО. З травня 2017 року служив у 3-му батальйоні 72-ї бригади, воював в авдіївській промзоні, на шахті «Бутівка».

Коли 72-гу вивели на ротацію — перейшов у 24-ту бригаду, щоб бути на передовій; старший прапорщик, заступник командира взводу розвідки.

8 квітня 2018 року біля селища Жованка — входить до складу смт Зайцеве — перебуваючи у «секреті», група «Мая» помітила ДРГ терористів. Командир прийняв рішення розділитися і атакувати. Двоє бійців заходили з одного боку, Володимир пішов з іншого, але підірвався на міні. Почувши вибух, терористи почали втікати, українські вояки автоматними чергами знищили двох (це було підтверджено противником). Побратими шукали командира до темряви, повернулись й наступного дня, але не знайшли. 13 квітня вороги повідомили, що знайшли тіло в стороні від місця вибуху — Володимир намагався повзти, але помер від поранень і втрати крові. 15 квітня загиблого передали українській стороні на КПВВ «Мар'їнка».

Похований у селищі Переможне.

Без Володимира лишились мама, дружина, донька і внук.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]
  • 3 жовтня 2020 року, за особисту мужність та героїзм, виявленні у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, в боях на Сході України, нагодоржений — орденом «Народний Герой України» (посмертно).

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.