Зайцеве (смт)

20 липня 2015 року від обстрілів терористами у Зайцевому загинув місцевий житель[5]. 26 липня пізно увечері загинув поблизу смт Зайцеве внаслідок підриву на міні під час слідування у військовій вантажівці ГАЗ-66 старший лейтенант 34-го батальйону Станіслав Душа.

16 серпня 2015 року близько 05:00 ранку проросійські терористи з 120-мм артилерії обстрілюють Зайцеве, загинула цивільна жінка[6] 12 листопада увечері терористи намагалися атакувати український опорний пункт поблизу селища Зайцеве, один військовик загинув[7]. 31 березня 2016 року боєць 17-го батальйону 57-ї ОМБр 2019Дмитро Годзенко за позивним «Годзила» загинув у Зайцевому від ворожої міни 120-мм, ще троє поранені[8]. 6 травня 2016-го загинули двоє російських військовослужбовців під Зайцевим — повідомила українська військова розвідка[9]. 16 травня у боях під Зайцевим загинуло 2 та поранено 5 терористів[10]. 9 червня біля Зайцевого внаслідок гранатометного обстрілу загинув український військовик — терористи попросили про перемир'я, після цього посилено почали обстрілювати позиції українських сил[11]. В лютому 2017 року від кулі снайпера під Зайцевим зазнав смертельного поранення військовик 25-ї бригади Юрій Делюкін[12]. 25 березня від обстрілу терористів у Зайцевому загинули двоє мирних мешканців[13]. 29 квітня терористи обстрілюють позиції ЗСУ під Зайцевим, загинув 1 вояк[14]. 12 липня 2017 року смертельних поранень під Зайцевим зазнав сержант 2-го гірськопіхотного батальйону Володимир Турчин[15]. 18 липня у кількагодинному бою під Зайцевим загинув вояк 128-ї бригади Золтан Балаж[16]. 27 липня при обстрілі терористами позицій у Зайцевому один військовик зазнав осколкового поранення[17]. 21 серпня один військовик зазнав поранень внаслідок ворожого обстрілу біля Зайцевого[18].

2019 року у Зайцевому за кошти Норвезької ради у справах біженців в Україні (NRC) розпочато ремонтні роботи будинків, що постраждали від обстрілів[19].

13 липня 2020 року, російська підлість і бездіяльність командування привела до смерті чотирьох військовослужбовців ЗСУ Дмитра Красногрудя, Ярослава Журавля та Миколи Іліна. Командир розвідувального взводу Дмитро Красногрудь підірвався на російській міні поблизу Зайцевого. СЦКК та ОБСЄ погодили, щоб забрати тіло загиблого військовослужбовця. Проте російські окупанти відкрили вогонь як тільки Ярослав Журавель підійшов до загиблого. В результаті був поранений сержант Ярослав Журавель, який йшов першим. Решта групи змогла відійти, а він залишився на полі бою. Постало питання евакуації сержанта Ярослава Журавля, який все ще був жив. Для цього сформували ще одну групу, куди увійшли: розвідник, кілька морських піхотинців та військовий медик Микола Ілін, однак ця група потрапила під обстріл. Військовий медик Микола Ілін спробував пробігти далі, проте росіяни вбили і його. Бойовики повернули тіла загиблих, проте перед цим познущалися над ними: вирізали внутрішні органи[20].

Глушко Олександр Вікторович загинув 11 лютого 2021 року під час снайперського обстрілу.