Майбутній час
Майбутній час — граматична форма дієслова, що виражає дію, що ще не відбулася, стан, що ще не встановився, але ця дія і цей стан очікуються в майбутньому. Наприклад, у французькій мові слово parleront (говоритимуть) є майбутнім часом слова parler (говорити) в третій особі множини.
Форма майбутнього часу властива багатьом мовам світу, але загалом це не є єдиним способом виразити дію в майбутньому. Багато мов мають різні майбутні часи, які крім того виражають інші характеристики, наприклад вид.
Серед мов, що не мають майбутнього часу китайська — вона взагалі не має часів, та японська, яка має два часи — минулий та неминулий.
Українська мова
В українській мові майбутній час утворюється по різному для доконаних та недоконаних дієслів[1].
Недоконаний вид
Недоконані дієслова, крім слова бути, загалом мають синтетичну (просту) та аналітичну (складену) форму майбутнього часу[1]. Слово бути має тільки синтетичну форму.
Відмінювання слова бути в майбутньому часі.
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1-ша | буду | будемо |
| 2-га | будеш | будете |
| 3-тя | буде | будуть |
Синтетична форма слова писати в майбутньому часі.
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1-ша | писатиму | писатимемо |
| 2-га | писатимеш | писатимете |
| 3-тя | писатиме | писатимуть |
Аналітична форма дієслова в майбутньому часі утворюється так: допоміжне дієслово бути у відповідній особі + інфінітив.
Аналітична форма слова писати в майбутньому часі.
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1-ша | буду писати | будемо писати |
| 2-га | будеш писати | будете писати |
| 3-тя | буде писати | будуть писати |
У деяких областях України (Галичина, Поділля, Буковина, Покуття) все ще зберігся архаїчний передмайбутній час, який утворюється допоміжним дієсловом бути у відповідній особі та основним дієсловом у відповідній особі минулого часу: буду писала, будемо писали тощо. Ця форма зустрічається також в літературі (I. Франко, Б. Лепкий та ін.) та в народних піснях.
Доконаний вид
Дієслова доконаного виду не мають теперішнього часу, а форма майбутнього часу аналогічна формі теперішнього часу недоконаних дієслів — напишу означає майбутню дію.
Відмінювання дієслова напишу в майбутньому часі:
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1-ша | напишу | напишемо |
| 2-га | напишеш | напишете |
| 3-тя | напише | напишуть |
Передмайбутній час можливий також і для дієслів доконаного виду: будуть написали.
Англійська мова
Англійська мова має кілька способів вираження майбутньої дії, проте відповідна синтетична форма дієслова відсутня, тому деякі лінгвісти вважають, що майбутнього часу в англійській мові нема.
Найпростішим способом виразити майбутню дію є аналітична форма, що використовує допоміжні дієслова will та shall + інфінітив дієслова. Наприклад, I shall write означає я писатиму. дієслова will та shall є водночас модальними. Will натякає на бажання дії, а shall — зобов'язання. Зазвичай у підручниках вказують, що shall потрібно використовувати з першими особами однини та множини, а will — в інших випадках, однак на практиці люди, для яких англійська мова рідна, цього правила не притримуються[2].
Крім простого майбутнього за допомогою допоміжних дієслів will та shall утворюються також складніші майбутні часи, що відображають аспект дії: майбутній тривалий (I shall be writing), майбутній доконаний (I shall have written) та майбутній тривалий доконаний (I shall have been writing).
Для кожного з майбутніх часів існує також відповідний майбутній-з-точки-зору-минулого час. Ці часи використовуються для узгодження між дієсловами в складнопідрядних реченнях. Усього їх чотири. Роль допоміжних слів у них виконують should та would.
Виразити майбутню дію в англійській мові можна також за допомогою теперішнього часу. Наприклад, речення The train leaves at 5 (потяг відходить о п'ятій) формально належить до теперішнього часу, хоча подія відбудеться в майбутньому. У підрядних реченнях форма теперішнього часу обов'язкова: As soon as they arrive, ... (Як лише вони прибудуть). Will у цьому випадку не вживається.
Іншим способом виразити майбутню дію є конструкція to be going to + дієслово. Зазвичай українською мовою це перекладається збиратися + дієслово. В розмовній мові ця конструкція часто зводиться до to be gonna + дієслово, наприклад I'm gonna sing — я співатиму або я заспіваю.
Вираз to be about to вживається для майбутньої дії, що має от-от статися.
Французька мова
Французька мова має просту (синтетичну) форму майбутнього часу — future simple, яка утворюється для правильних дієслів на основі інфінітиву, до якого додаються закінчення, що відповідають особам. Неправильні дієслова можуть змінювати корені в майбутньому часі.
Французька має ще три інші часи, які викоритовуються для узгодження майбутньої дії з іншою майбутньою або минулою дією; future anterier, futur dans le passé та futur dans le passé anterier. Із них futur dans le passé — синтетична, а інші дві — аналітичні. Аналітичні форми утворюються за допомогою допоміжних дієслів avoir та être[3].
Дію, що очікується в найближчому майбутньому, виражають за допомогою futur immédiat, для утворення якого використовується допоміжне дієслово aller.
Виноски
- Ольга Олійник, Василь Шинкарук, Григорій Гребницький (2007). Граматика української мови. Київ: Кондор.
- Usage notes on "shall" in New Oxford Dictionary of English, 1999 Oxford University Press
- Donetz I.I., Lissenko M.M. (1966). Cours pratique de gramaire française. Київ: Радянська школа.
Див. також
Посилання
- Футур(ум) / майбутній час // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 529. — 552 с.