Майкл Поллан

Майкл Поллан народився в Лонг-Айленді, Нью-Йорк, в родині письменника та фінансового консультанта Стівена Поллана й медіаоглядачки Коркі Поллан[6].

1977 року він отримав ступінь бакалавра англійської мови у коледжі Беннінгтона, 1981 року став магістром англійської мови в Колумбійському університеті[7].

Найвідомішою роботою стала книга «Дилема всеїдних» (англ. The Omnivore's Dilemma), в якій була розвнута власна теорія автора про чотири джерела (способи) отримання людством їжі:

• поточна промислова система сільського господарства;
• великі господарства;
• невеликі локальні приватні господарства;
• збиральництво й полювання.

У цій роботі Майкл Поллан приходить до висновку про фундаментальне протиріччя між логікою природи і промисловим виробництвом продуктів харчування. Також критикується сучасна агроіндустрія за руйнування традиційних природних циклів у рослинництві й тваринництві і надто активне використання кукурудзи для різних цілей, роблячи в результаті висновок, що найкращим варіантом здорового харчування є полювання власноруч. Уривок з даної книги був опублікований в журналі Mother Jones[8].

Іншими відомими його роботами є:

• «Ботаніка бажання» (англ. The Botany of Desire), де Майкл Поллан висловлює свою гіпотезу про те, що та чи інша рослина, яка використовується людиною, відповідає за задоволення одного з його фундаментальних бажань;
• «На захист харчування: Маніфест їдця» (англ. In Defense of Food: An Eater's Manifesto), в якій критикує існуючі уявлення про дієти, закликаючи людей їсти тільки те, що вважали їжею їхні бабусі, з одного боку, висловлюючись на користь рослинної їжі, з іншого — стверджуючи, що жири і холестерин не так шкідливі, як намагаються це представити.

У 2010 році Поллан дав інтерв'ю для науково-популярного фільму про колонії медоносних бджіл.

• У 2006 році газетою New York Times був названий «ліберальним гурманом-інтелектуалом»[9].
• Лауреат Премії Ніренберга (2014).

Роботи Поллана піддаються значній критиці з боку багатьох вчених[10][11][12], які звинувачують його в пропаганді антинаукових поглядів, а також борців за права тварин[13] за заклики до видобутку їжі шляхом полювання, а також за ксенофобію та антиіммігрантські міркування[14].

• Цариця полів