Університет Каліфорнії (Берклі)

Університет Каліфорнії, Берклі (англ. University of California, Berkeley) також відомий як Берклі — вищий науковий та навчальний заклад США, заснований 1868 року. Розташований у Берклі — передмісті Сан-Франциско, штат Каліфорнія. Це найстаріший та найпрестижніший кампус системи Каліфорнійського університету[21][22][23][24][25], яка налічує десять кампусів у Каліфорнії.

Університет Каліфорнії, Берклі
UC Berkeley[1], UCB[1], Cal[1], Cal Berkeley[2][3], Berkeley University[4][5][6] і Berkeley[7][3][8]
37°52′12″ пн. ш. 122°15′32″ зх. д.
Тип публічний (державний)
Країна  США[9]
Розташування 5 км² в місті Берклі, штат Каліфорнія, СШАБерклі
Гасло Fiat lux (Хай буде світло), символ: Ведмідь Оскі
Засновано 23 березня 1868
Ректор Роберт Біржено (Robert Birgeneau)
Бюджет $3.91 мільярда (2014) [10]
Студентів 25,530 бакалаврат (осінь 2009)[11], 10,313 магістрат (осінь 2009)
Співробітників 12 122 осіб (вересень 2020)[12]
Кольори      темно-синій
     золотий
Приналежність Університет Каліфорнії
Членство у
  • Федерація цифрових бібліотекd[13], Асоціація наукових бібліотекd[14], Центр для наукових бібліотекd[15], Міжнародний альянс дослідницьких університетів, Pac-12 Conferenced, Coalition for Networked Informationd[16], OpenPOWER Foundationd[17], Consortium of Social Science Associationsd[18], Dryadd[19] і arXiv.org[20]
    • Складається з College of Environmental Design, UC Berkeleyd і campus of the University of California, Berkeleyd
    Мова викладання англійська
    Випускники Категорія:Випускники Університету Каліфорнії у Берклі
    Штаб-квартира Берклі
    Адреса 200 California Hall, Berkeley, CA, 94720[12]
    Сайт www.berkeley.edu
     Університет Каліфорнії у Вікісховищі

    Університет та місто, в якому він розташований, названі на честь видатного ірландського філософа та англіканського архіпресвітера Джорджа Берклі. Університетське містечко займає площу понад 100 гектарів на лісистому схилі разом із 400 гектарами на крутих пагорбах, звідки відкривається вид на затоку Сан-Франциско.

    Академічні програми Берклі, яких станом на 2011 р. налічується понад 300, починаючи з часів Другої світової війни вважаються одними з найкращих у світовій вищій освіті. Регулярні дослідження Американської ради освіти оцінюють цей університет як зразковий за широкий вибір, глибину й досконалість його програм з різних спеціальностей: від математики, природничих та інженерних наук до гуманітарних, соціальних наук та мистецтва.

    Серед випускників, викладачів та науковців цього університету — 51 лауреат Нобелівської премії[26], 9 лауреатів Премії Вольфа, 7 лауреатів Медалі Філдса, 15 лауреатів Премії Тюрінга, 45 стипендіатів МакАртура[27], 20 лауреатів премії Академії наук США та 11 лауреатів Пулітцерівської премії.

    Університет керує двома колись основними національними ядерними лабораторіями США (зараз їх використовують переважним чином для досліджень мирного атома): Ліверморською та Лос-Аламоською.

    Історія
    Кампус Берклі, 1940 р.
    Сучасний вигляд кампусу Берклі з Меморіальною дорогою та вежею Сатер (Кампаніла)
    Бізнес-школа імені Хааса в Берклі

    1866 року територія, де зараз розташований кампус Берклі, була придбана приватним Каліфорнійським коледжем, заснованим конгрегатським священиком Генрі Дюрантом 1855 року. Не маючи достатньо грошей для існування, 23 травня 1868-го року Каліфорнійський коледж злився з державним Коледжем сільськогосподарських, гірничих та механічних наук, утворивши таким чином Університет Каліфорнії. Дюрант став першим президентом цього університету. 1869 року університет відкрився в Окленді, в будівлях колишнього Каліфорнійського коледжу[28] В 1873, після спорудження будівель Північного та Південного холів, університет переїхав до Берклі, де на той час там були студентами 167 чоловіків та 222 жінок[29].

    Університет досяг зрілості під керівництвом Бенджаміна Іде Вілера, який був президентом університету з 1899 до 1919 року. Його репутація підвищилася, коли він зумів залучити нових викладачів і знайти кошти на дослідження та виплату стипендій[28].

    Роберт Гордон Спраул посів президентську посаду 1930 року. Під його проводом протягом 28 років Берклі здобув міжнародне визнання, як один з найбільших університетських наукових центрів. Перед тим, як зайняти посаду, Спраул здійснив 6-місячну подорож по відомих університетах та коледжах світу, щоб вивчити їхні методики навчання та управління й налагодити зв'язки задля залучення талановитих вчених на майбутнє[30].

    Попри зменшення фінансування під час Великої депресії та Другої світової війни, Спраул підтримував найвищий рівень в наукових дослідженнях та викладанні, залучаючи приватні кошти. У 1942-му році Американська рада освіти поставила Берклі на друге місце після Гарварду за кількістю видатних факультетів[30].

    Протягом Другої світової війни Берклійська радіаційна лабораторія Ернеста Лоуренса на Берклійських пагорбах почала працювати з американською армією над розробкою атомної бомби, ґрунтуючись на передових дослідженнях Берклі в галузі ядерної фізики (враховуючи відкриття плутонію Гленном Сіборгом). Професор фізики Роберт Оппенгеймер був призначений науковим керівником Мангеттенського проекту 1942 року[31][32]. Кімната 307 у Холі Гілмана, де Сіборг відкрив плутоній, зараз є визначною пам'яткою національної історії. Дві інші лабораторії, що керуються Університетом Каліфорнії — Ліверморська та Лос-Аламоська — були засновані в 1943-му та 1952-му роках відповідно.

    Під час ери Маккарті в 1949 Рада правління прийняла анти-комуністичну клятву, яку мав підписати кожен співробітник. Багато викладачів не погодились на це, через що змушені були залишити університет[33]. Десять років потому їх було поновлено на посадах та виплачена платня за весь час відсутності[34]. Ім'ям одного з них Едварда Толмана (Edward C. Tolman) — видатного фізіолога названо один із будинків у кампусі, де розташований факультет психології та педагогіки. Іншу клятву, «підтримувати та захищати Конституцію Сполучених Штатів та штату Каліфорнія проти усіх ворогів, внутрішніх та зовнішніх», усі працівники Університету Каліфорнії все ще мають підписувати[35][36].

    1952 року від Берклійського кампусу відокремився Каліфорнійський університет, який став головним закладом системи каліфорнійських університетів (UC system). Кожному кампусу було надано деякої автономії та свого ректора (chancellor). Спраул став президентом усієї системи, а Кларк Керр став першим ректором нового університету Берклі.

    Академічні досягнення університету були дещо затьмарені студентським активізмом під час Руху за свободу слова в 1964[37]. Студентські протести продовжувалися до початку 1970-х. Антивоєнні компанії перетворювалися на бунти до такої міри, що 1967 року поліція була вимушена використати сльозоточивий газ проти натовпу. 1969 група студентів Берклі захопила порожню територію «Народний парк», яку університет планував перетворити на гуртожиток. Каліфорнійський губернатор Рональд Рейган сказав під час виборчої компанії, що він «вичистить сміття» з Берклі. Йому вдалося звільнити ректора Керра, тому що Керр відмовився заборонити Рух за свободу слова, і наказав військам Національної гвардії увійти до кампусу. Після зіткнень з військами, внаслідок яких було вбито студента, поранено поліцейського та кілька десятків осіб були госпіталізовані, обстановка в університеті нормалізувалася. За іронією долі територія «Народного парку» так і залишилася порожньою[38].

    Зараз студенти Берклі набагато менш політично активні[39]. Але університет і зараз є одним з головних центрів протестів проти військових операцій в Афганістані та Іраку.

    Досягнення

    Станом на 2011 р. берклійські вчені відкрили 6 хімічних елементів Періодичної системи елементів Менделеєва: берклій, ейнштейній, каліфорній, лоуренсій, плутоній, сіборгій та фермій. Загалом в Берклі винайшли 16 хімічних елементів — найбільше, ніж в будь-якому університеті світу.[40]

    В Берклі винайшли першу у світі атомну бомбу, сконструювали циклотрон, брали участь в розробці лазера, виокремили поліовірус, провели експерименти, що підтвердили теорему Белла.

    Студенти-спортсмени з Берклі виграли понад 100 медалей на Олімпіадах. (Університетська збірна має назву «Золоті ведмеді Каліфорнії»).

    Видатні випускники й викладачі

    Станом на 2011 р. серед випускників, викладачів та науковців цього університету є 66 лауреатів Нобелівської премії[джерело?], 9 лауреатів Премії Вольфа (англ. Wolf Prize), 7 володарів математичної Медалі Філдса (англ. Fields Medal), 15 лауреатів Премії Тюрінга (англ. Turing Award) за досягнення в інформаційних технологіях, 45 стипендіатів МакАртура[27], 20 переможців премії Академії наук США та 11 лауреатів Пулітцерівської премії за досягнення в літературі й журналістиці.

    Зокрема, серед Нобелівських лауреатів є такі відомі фігури, як Мелвін Калвін (Melvin Calvin), Чарльз Таунс (Charles Townes), Гленн Сіборг (Glenn T. Seaborg), Луїс Альварес (Luis Alvarez), Едвін Макмілан (Edwin McMillan), Еміліо Сегре (Emilio Segre), Оуен Чемберлен (Owen Chamberlain), Чеслав Мілош (Czeslaw Milosz), Тім Шефер та інші. Нині в Берклі викладають 6 Нобелівських лауреатів.

    Фізик з Берклі Роберт Оппенгеймер був науковим директором суперсекретного протягом Другої світової війни військового Мангеттенського проекту, внаслідок якого була створена перша у світі атомна бомба.

    Почесним професором Бізнес-школи імені Хааса цього університету є Девід Ейкер — всесвітньо відомий маркетинговий консультант і автор книг з маркетингу,[41] і, зокрема, з брендингу та стратегій бренду.

    • Зульфікар Алі Бхутто, бакалавр 1950: 4-й Президент і 9-й прем’єр Пакистану[42]
    • Ерл Воррен, бакалавр 1912, JD 1914, 14-й шеф юстиції США
    • Стівен Чу, доктор наук 1976, Нобелівський лауреат та секретар з енергетики США
    • Дженіфер Гренгольм, бакалавр 1984, перша жінка-губернатор штату Мічиган
    • Роберт Рейч, професор публічної політики, 22-й секретар з праці США
    • Крістіна Ромер, професор економіки, 25-та голова президентської Ради економічних радників
    • Гордон Мур, бакалавр 1950, співзасновник напівпровідникової корпорації Intel
    • Ерік Шмідт, магістр 1979, доктор наук 1982, виконавчий голова Google
    • Джеррі Браун — молодший, бакалавр 1961, екс-губернатор штату Каліфорнія, екс-прокурор Каліфорнії
    • Грегорі Пек, бакалавр 1939, знаменитий кіноактор, лауреат Оскарів
    • Наталі Кафлін, бакалавр 2005, плавчиня - багаторазова золота олімпійська медалістка
    • Мустафа Чемрен, доктор наук 1963, іранський вчений, віце-президент і міністр оборони Ірану
    • Гаакон Магнус, крон-принц Норвегії, бакалавр 1999[43]
    • Роберт Макнамара, бакалавр 1937, президент Світового банку (1968–1981), секретар з оборони США (1961–1968), президент автомобілебудівної корпорації Ford Motor Company(1960)

    Рейтинги

    За більшістю рейтингів він є найкращим публічним університетом світу, і єдиним публічним університетом, що входить до першої десятки найкращих навчальних закладів світу.

    У 2009 р. бакалаврат Берклі визнано № 1 в рейтингу державних університетів США від видання U.S. News & World Report.[44]

    На міжнародному рівні у 2014 р. «Академічний рейтинг університетів світу» від Університету Шанхай Цзяотун надав Берклі 4-те місце у світі. Зокрема, за критерієм науковості його визнано № 1 у світі за природничими науками і математикою, № 3 в інженерії, технологіях і комп'ютерах, № 15 в аграрних науках, № 29 в клінічній медицині й фармакології та № 25 в суспільних науках. За критерієм «викладання предметів» Берклі визнано № 3 в математиці, № 5 в фізиці, № 2 в хімії, № 3 в комп'ютерних науках та № 4 в економіці та бізнесі.[45]

    У 2011 «Світовий університетський рейтинг вищої освіти» від журналу «Таймс» поставив Берклі на 8-ме місце[46][47].

    Структура

    Ректори

    Посада ректора була створена в 1952 р. Відтоді цю посаду займали дев'ять ректорів та один виконувач обов'язків:

    1. Кларк Керр (1952–1958)
    2. Гленн Сіборг (1958–1961)
    3. Едвард Стронг (1961–1965)
    4. Мартін Меєрсон (1965, в.о.)
    5. Роджер Гейнс (1965–1971)
    6. Альберт Боукер (1971–1980)
    7. Айра Майкл Гейман (1980–1990)
    8. Чанг-Лі Тієн (1990–1997)
    9. Роберт Бердал (1997–2004)
    10. Роберт Біржено (2004—-зараз)

    Підрозділи

    Біля 130-ти факультетів Берклі організовані в 14 коледжів та шкіл:

    • Бізнес-школа імені Хааса
    • Коледж хімії
    • Педагогічна школа
    • Інженерний коледж
    • Коледж ландшафтного дизайну
    • Школа журналістики Берклі
    • Юридична школа імені Боалта
    • Школа інформаційних технологій
    • Школа письменності та наук
    • Коледж природних ресурсів
    • Школа оптометрії
    • Школа охорони здоров'я
    • Школа публічної політики імені Голдманів
    • Школа соціального захисту

    Кампус

    Архітектура
    Південний хол (1873) — найстаріша будівля кампусу Берклі
    Північне крило Меморіальної бібліотеки Дое

    Те, що зараз є історичним кампусом, стало результатом міжнародного архітектурного конкурсу, проведеного в два етапи: в 1898 р. в бельгійському Антверпені матір'ю мільярдера Вільяма Рендольфа Херста та в 1899 р. в Сан-Франциско із 11-ма фіналістами.[48] Переможцем став француз Еміль Бенар, який водночас відмовився особисто наглядати за будівництвом й доручив це професору архітектури Джону Галену Говарду. Той спроектував понад 12 будівель, які створили обличчя кампусу до його розширення у 1950–1960 рр. Головні будівлі створено в стилі неокласицизму: Грецький театр Херста, Меморіальний гірничий будинок Херста, Меморіальна бібліотека Дое, Холл Каліфорнія, Холл Уілера, Старий холл Лє Конте, Холл Джилмана, Холл Гавіланда, Холл Уелмана, Ворота Сатер і вежу Сатер заввишки 112,7 метра (її прозвали «Кампаніла» за схожість із дзвіницею Кампаніла біля собору Св. Марка у Венеції, Італія). Решту будинків, які Говард вважав неакадемічними й допоміжними він спроектував в готичному стилі: Холл північних воріт, прибудова Дуїнель та Холл Стефенса.

    Зведений в 1873 р. у вікторіанському стилі Південний холл є найстарішою спорудою в цілій Каліфорнії. Він разом із Підмонт-Авеню авторства Фредеріка Лоу Олмстеда на сході кампусу є єдиними рештками оригінального Університету Каліфорнії, що збереглися.

    У кампусі є роботи й інших архітекторів, таких як Бернард Мейбек[49] (відоміший за Палац образотворчого мистецтва в Сан-Франциско), його студентка Джулія Морган (Жіноча гімназія Херста), Чарльз Уіллард Мур (Школа бізнесу імені Хааса) та Джозеф Ешерік (Вурстер холл).

    Заповідні місця

    Через кампус протікають два гірських ручаї Стробері-Крік — південний та північний. Дерева на їхніх берегах в більшості своїй такого ж віку, як і університет.

    В самому кампусі є кілька лісистих ділянок, які називаються Фаундерс Рок, Фекулті Глейд, Грінел Нечурал Еріа та Евкаліптус Гроу, де евкаліптові дерева є одними з найвищих й найстрункіших в Північній Америці.[50]

    Кампус розташований безпосередньо на тектонічному розламі Хейвард, який проходить також і посередині Меморіального стадіону Каліфорнії.[51]

    Студмістечко
    Каннінгем хол разом із частиною резиденції № 2

    Студентське житло в Берклі має багато різних персональних та академічних переваг і стилів. Станом на 2011 р. університет забезпечує абітурієнтам гарантоване житло на перші 2 роки навчання, та на 1 рік — студентам з інших вищих навчальних закладів, які навчаються за обміном. Університет має як апартаменти, так і «Грецькі будинки» (братства та жіночі клуби), а також Студентський кооператив (близько 20 будинків, де студенти господарюють спільно).

    На південь від кампусу в центрі міста Берклі є висотні студентські резиденції для молоді під номерами 1, 2, 3 та 4-й під назвою Кларк Керр. Перші три резиденції обладнані окремими апартаментами із просторами спільного використання, такими, приміром, як їдальня. Через таке планування резиденції вважаються найбільш соціалізованим способом студентського проживання.[52] Для студентів старшого віку поруч із резиденціями передбачені апартаменти в Ченнінг-Боудітч та Іда Джексон.[53][54] В резиденції Кларк Керр, яка розташована найдалі від кампусу й вважається найпросторішою та найкомфортабельнішою, проживають переважно студенти-спортсмени, а також студенти з обмеженими фізичними можливостями та інваліди.

    У підніжжя гір на схід від центру кампусу є 3 додаткових житлових комплекси: Футхіл, Штерн і Боулз. Футхіл являє собою комплекс вілл за прикладом швейцарських шале. На південь від нього розташований повністю жіночий комплекс Штерн, який може похвалитися розписами знаменитого художника Дієго Рів'єри. Через близькість Штерну до Коледжів інженерії та хімії тут переважно селяться інженери та хіміки. Чоловічий комплекс Боулз — найстарший державний комплекс студентських гуртожитків в Каліфорнії із 1929 р., який архітектурою нагадує фортецю, має великі кімнати для проживання багатьох осіб.

    Система ID карт

    В Університеті Берклі діє єдина система ідентифікації Cal 1 Card. Карта є особистим посвідченням особи студента та забезпечує доступ до бібліотек та громадських місць на території кампуса.[55] Карту також можна використовувати для покупок у їдальнях кампусу, книгарні UC Berkeley та спортивно-оздоровчому комплексі. Cal 1 Card також є дебетовою картою, яку можна використовувати у банкоматах на території кампуса та за його межами. Карта видається безкоштовно. Для продовження терміну дії картки необхідно сплатити збір у розмірі $35.[56]

    Публічне життя

    Останніми роками кампус був вплутаний до суперечок щодо відповідної ролі цілеспрямованої підтримки (affirmative action) у прийомі студентів та пов'язаних елементів політики заснованих на расових чи економічних незручностях. Не зважаючи на політику прийому, студенти в Берклі мають гарну кваліфікацію, проблема фаворитизму при прийомі існує на національному рівні, не тільки в Берклі.

    Берклі відомий своєю історією студентського активізму. Рух за Свободу Слова (1964), акція протесту, що почалася коли університет намагався убрати розповсюджувачів політичних памфлетів з кампусу[57], та Повстання у народному парку (1968), де відбулася частина хвилі протестів іноземних студентів, що прокотилася у 1960-х роках, асоційована з супровідною культурою «хіппі». Проте, незважаючи на студентський активізм та бунтарство, кампус Берклі зі своїми численними зеленими куточками та багатьма будівлями відомими своєю архітектурою — напрочуд спокійний.

    В астрономії

    На честь університету названий астероїд (716) Берклі, відкритий у 1911 році.

    Статистика

    За даними на 2013:

    • Кількість абітурієнтів: 50 312 чол., їх прийнято до зарахування 25,6 %
    • Кількість студентів: 35 899
      • Бакалаврів: 25 774
      • Магістрів та докторів: 10 125

    Див. також

    Виноски

    1. https://www.dailycal.org/2020/09/18/giving-uc-berkeley-a-bad-name-the-case-against-ucb/
    2. https://callink.berkeley.edu/organization/calberkeleydemocrats
    3. https://toppublicuniversities.admissionsconsultants.com/cal-berkeley/
    4. https://www.pinterest.com/berkeleyuniversity/
    5. https://marvelcinematicuniverse.fandom.com/wiki/Berkeley_University
    6. http://www.mtv.com/news/1171/berkeley-university-offers-class-on-tupac/
    7. https://www.hypeandvice.com/collections/university-of-california-berkeley
    8. https://amgenscholars.com/university/university-of-california-berkeley/
    9. Global Research Identifier Database — 2015.
    10. Annual Endowment Report, Fiscal Year Ended June 30, 2014; p.4 (PDF). Chief Investment Officer of the Regents of the University of California.
    11. Facts at a glance. University of California, Berkeley. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 травня 2010.
    12. Integrated Postsecondary Education Data System — 1992.
    13. https://www.clir.org/about/current-sponsors-and-funders
    14. http://old.arl.org/arl/membership/members.shtml
    15. http://www.crl.edu/membership/members
    16. https://web.archive.org/web/20200122180935/https://www.cni.org/about-cni/membership/members
    17. https://openpowerfoundation.org/membership/current-members/
    18. https://www.cossa.org/members/
    19. https://datadryad.org/stash/our_community
    20. Our Members / Tier 1
    21. History of UC Berkeley. University of California, Berkeley. Архів оригіналу за лютий 8, 2011. Процитовано серпень 25, 2011. «Founded in the wake of the gold rush by leaders of the newly established 31st state, the University of California's flagship campus at Berkeley has become one of the preeminent universities in the world.»
    22. Berndahl, Robert (8 жовтня 1998). The Future of Flagship Universities. University of California, Berkeley. Архів оригіналу за 7 лютого 2011. Процитовано 25 серпня 2011. «The issue I want to talk about tonight is the future of "flagship" universities, institutions like the University of Texas at Austin, or Texas A&M at College Station, or the University of California, Berkeley. This is not an easy topic to talk about for a number of reasons, not the least of which is the fact that those of us in "systems" of higher education are frequently actively discouraged from using the term "flagship" to refer to our campuses because it is seen as hurtful to the self-esteem of colleagues at other institutions in our systems.»
    23. Clark, Kim (16 серпня 2010). Road Trip: University of California—Berkeley. U.S. News & World Report. Архів оригіналу за лютий 8, 2011. Процитовано серпень 25, 2011. «Telegraph Avenue, a main artery into the University of California's flagship campus, looks a little anemic these days.»
    24. University of California campus erupts in riots. RT. 3 березня 2010. Архів оригіналу за лютий 8, 2011. Процитовано серпень 25, 2011. «Students at the University of California’s flagship Berkeley campus took to the streets on Friday night, vandalizing university buildings, burning trash cans and clashing with police in the latest expression of frustration over cuts to the educational budget in California.»
    25. UC Financial Reports - Campus facts (PDF). University of California. 2007. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 30 листопада 2008.
    26. UC Berkeley Nobel Prize Winners. www.berkeley.edu. Процитовано 1 червня 2016. — лауреатами Нобелівської премії є 22 викладачі та 29 випускників
    27. http://newscenter.berkeley.edu/2010/09/28/macarthur/
    28. History — UC Berkeley Архівовано 5 вересня 2008 у Wayback Machine.(англ.)
    29. Berkeley: Historical Overview (англ.)
    30. University of California History Digital Archives(англ.)
    31. http://www.atomicarchive.com/History/mp/chronology.shtml
    32. http://www.childrenofthemanhattanproject.org/HISTORY/H-06c11.htm
    33. http://sunsite.berkeley.edu/uchistory/archives_exhibits/loyaltyoath/timelinesummary.html
    34. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 жовтня 2006. Процитовано 29 квітня 2006.
    35. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 29 квітня 2006.
    36. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 жовтня 2006. Процитовано 29 квітня 2006.
    37. http://sunsite.berkeley.edu/CalHistory/60s.html
    38. «Berkeley in the 60s», Bancroft Library web exhibit. Онлайн на http://sunsite.berkeley.edu/CalHistory/60s.html; Jeffery Kahn, "Рональд Рейган почав політичну кар'єру, використовуючи кампус Берклі як мішень", UC Berkeley News (8 червня 2004). Надруковане онлайн на http://www.berkeley.edu/news/media/releases/2004/06/08_reagan.shtml.
    39. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 жовтня 2006. Процитовано 29 квітня 2006.
    40. Chemical Elements Discovered at Lawrence Berkeley National Laboratory. Lbl.gov. 7 червня 1999. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 21 лютого 2011.
    41. Roberto, Ned; Ardy Roberto (19 вересня 2006). David Aaker On The Challenges A Successful Chief.. Philippine Daily Inquirer. Процитовано 7 травня 2012.
    42. Zulfikar Ali Bhutto. Encyclopædia Britannica Online.
    43. "Her Norwegian heritage drew her to projects with the Norwegian Consulate in San Francisco and the Norwegian American Cultural Society, and she hosted a party for Crown Prince Haakon Magnus when he graduated from UC Berkeley in 1999."Carolyne Zinko (3 липня 2008). Sigrun Corrigan, Bay Area arts patron, dies. San Francisco Chronicle.
    44. U.S. News & World Report, 2009 Public University Rankings. Retrieved July 15, 2009. Архівовано вересень 4, 2008, у Wayback Machine.
    45. Top 500 World Universities. Shanghai Jiao Tong University. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 14 серпня 2010.
    46. QS World University Rankings 2010 Results. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 25 серпня 2011.
    47. World University Rankings. The Times Higher Educational Supplement. 2010. Процитовано 16 вересня 2010.
    48. Online Exhibit on the Hearst Architectural Competition
    49. McCoy, Esther (1960). Five California Architects. New York: Reinhold Publishing Corporation. с. 6. ASIN B000I3Z52W.
    50. UC Berkeley Strawberry Creek. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 26 серпня 2011.
    51. Hayward Fault: UC Berkeley. seismo.berkeley.edu. Архів оригіналу за 22 квітня 2008. Процитовано 13 квітня 2008.
    52. 01.11.2005 — New residence halls, new students arrive for spring semester
    53. housing.berkeley.edu
    54. Jackson House
    55. Where to Use. Cal 1 Card (амер.). Процитовано 12 січня 2022.
    56. Berkeley Cal 1 Card. visafoto.com (англ.). Процитовано 12 січня 2022.
    57. Free Speech Movement Digital Archives(англ.)

    Посилання

    Література
    • Brechin, Gray (1999). Imperial San Francisco. UC Press Ltd. ISBN 0-520-21568-0.
    • Cerny, Susan Dinkelspiel (2001). Berkeley Landmarks: An Illustrated Guide to Berkeley, California's Architectural Heritage. Berkeley Architectural Heritage Association. ISBN 0-9706676-0-4.
    • Freeman, Jo (2003). At Berkeley in the Sixties: The Education of an Activist, 1961-1965. Indiana University Press. ISBN 0-253-21622-2.
    • Helfand, Harvey (2001). University of California, Berkeley. Princeton Architectural Press. ISBN 1-56898-293-3.
    • Rorabaugh, W. J. (1990). Berkeley at War: The 1960s. Oxford University Press. ISBN 0-19-506667-7.
    • Wong, Geoffrey (травень 2001). A Golden State of Mind. Trafford Publishing. ISBN 1-55212-635-8.

    Ресурси Інтернет

    Офіційні сторінки

    Інше
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.